Забутий порятунок Користь вівсяного киселю

На думку дієтологів-натуропатів, здоров’я людини на 30% залежить від харчування. Причиною багатьох хвороб є надмірне захоплення їжею тваринного похо дження. Оскільки організм не встигає засвоювати білки, надлишок їх починає гнити, продукти розкладання (токсини) потрапляють у кров, а вона розносить їх усім організмом, що спричиняє отруєння.

Звичайно, усунути негативні симптоми отруєння можна за допомогою розрекламованих лікарських препаратів. Але чи варто звикати до них? Адже, як відомо, немає абсолютно нешкідливих ліків. За кожним препаратом тягнеться цілий шлейф усіляких побічних ефектів.

Навіть на Заході вже відомо про засіб під назвою “Кисіль Ізотова”. Тож пора і нам ознайомитися з корисними властивостями цього натурального засобу. Лікар Ізотов пропонує раціональний, надійний та безпечний спосіб оздоровлення й очищення організму від токсинів – вживання приготованого в домашніх умовах вівсяного киселю.

Усі вітаміни – в киселі

Перша згадка про цей напій з’явилася ще в XVI сторіччі. В одній із найпопулярніших книг того часу – “Домострої” – поряд із такими вишуканими стравами, як стерляжа юшка і семишарова кулебяка, подано і рецепт вівсяного киселю. Наші пращури не випадково зарахували його до смачної та здорової їжі. У давнину квашений овес традиційно використовували у лікуванні селезінки, за що він отримав назву “селезінкового”.

Володимир Кирилович Ізотов, лікар вірусолог за професією, звернувшись до досвіду попередніх років і доповнивши його сучасними знаннями, створив свій рецепт вівсяного киселю (винахід запатентовано 1992 року). Ця страва має ще більше цілющих властивостей.

Не так часто можна натрапити на продукт харчування, що містить стільки багато незамінних амінокислот (триптофан, лізин, холін, лецитин, метіонін) та вітамінів (В1, В2, В5, Е, А, РР). Холін регулює жировий обмін, знижує вміст холестерину і має протисклеротичну дію. Метіонін нормалізує обмін речовин, перешкоджає відкладанню жиру в печінці, поліпшує роботу підшлункової залози. Лецитин сприяє розщепленню і виведенню надмірної кількості холестерину.

Про те, наскільки важливо вживати багатий на вітаміни вівсяний кисіль, свідчать такі факти: дефіцит вітаміну В2 спричиняє сухість, тріщини та виразки на губах і випадіння волосся; за дефіциту вітаміну А розвивається куряча сліпота, шкіра блідне, стає сухою, лущиться, підвищується схильність до різних гнійних захворювань; якщо ж в організмі замало вітаміну РР, людина страждає від проносів, психічних розладів, погіршення пам’яті, депресії.

Кисіль Ізотова багатий на мінеральні речовини (кальцій, калій, магній, залізо, фтор), які забезпечують нормальну життєдіяльність організму, підтримують водно-сольовий баланс і поліпшують функції ферментів. Наприклад, магній знижує кров’яний тиск, поліпшує роботу кишківника, стимулює виділення жовчі. Кальцій бере участь у механізмі згортання крові. Калій посилює виведення води з організму, не допускаючи набряків.

На особистому прикладі

В архіві лікаря Ізотова – понад 1000 листів, які підтверджують: вівсяний кисіль повертає хворих до життя. Ті, кому за п’ятдесят, нерідко помічають, що цей засіб має омолоджувальну дію – поліпшується зовнішній вигляд, підвищується активність організму. Тож вівсяний кисіль ще й уповільнює процеси старіння, адже є своєрідним природним біологічним стимулятором. Він підвищує витривалість організму, а значить сприяє довголіттю.

До речі, перш аніж рекомендувати свій диво-кисіль іншим, лікар Ізотов випробував його на собі. Ефект був надзвичайним! Річ у тім, що вчений переніс кліщовий енцефаліт, унаслідок чого з’явився цілий букет хвороб: ішемічна хвороба серця, порушення ритму, гіпертонія, сечокам’яна хвороба, ослаблення слуху… Чим тільки його не лікували! Бувало, за порадою своїх колег Володимир Ізотов приймав по 33 таблетки на добу. До всього виникла алергія на безліч препаратів. Учений змушений був шукати свій спосіб боротьби з наслідками підступної інфекції.

Вівсяний кисіль буквально поставив його на ноги. За вісім років регулярного вживання киселю лікар Ізотов став практично здоровим. Він жодного разу не звертався до своїх колег, відчув незвичайний приплив бадьорості та енергії, а основне – суттєво зміцнив підвалини свого здоров’я – імунітет.

Буручи до уваги численні листи, які Володимир Ізотов отримує від шанувальників вівсяного киселю, люди не тільки позбавляються своїх недуг, а й відчувають поліпшення загального стану. В тих, хто вживає кисіль регулярно, знижується втома, підвищується працездатність, краще працює мозок, в тілі з’являється незвичайна легкість. Особливо захоплені відгуки надходять від літніх людей, яким вівсяний кисіль допомагає впоратися із захворюваннями шлунковокишкового тракту, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, серцево-судинної системи, сприяє реабілітації після інфаркту міокарда.

Кисіль має цілющу дію навіть за таких захворювань, від яких важко вилікуватися традиційними способами. Ймовірно, цей засіб налаштовує організм на те, щоби він сам упорався з усіма недугами.

Як приготувати вівсяний кисіль

Щоби отримати вівсяний концентрат, з якого готують вівсяний кисіль, потрібно виконати декілька послідовних операцій.

Бродіння. У трилітрову скляну банку влити два літри кип’яченої води, попередньо охоло дженої до температури щойно видоєного молока. Додати півкілограма вівсяної крупи “Геркулес” та півсклянки (100 мл) кефіру. Банку зав’язати

марлею, обгорнути щільним папером чи грубою тканиною (взимку поставити біля батареї) і залишити бродити. Щоби поліпшити цей процес, можна додати 10–15 столових ложок подрібненого вівса, попередньо змеленого в кавомолці. Якщо у всій товщі водної суспензії вівсянки спостерігатимете характерне розшарування і появу бульбашок, значить, відбувається бродіння. Зазвичай молочнокисле бродіння триває добу-дві. Залишати на довше не варто, бо це погіршує смакові якості киселю.

Фільтрація. Після закінчення процесу бродіння суміш потрібно відфільтрувати. Як відстійник можна використати скляну трилітрову банку, а найкращим фільтром буде друшляк з діаметром отворів два міліметри. Фільтр розмістити над відстійником і пропустити через нього суспензію вівсянки. Щільний осад постійно скупчуватиметься на фільтрі, його треба промивати невеликою кількістю проточної холодної води, час до часу інтенсивно помішуючи. Згусток, що залишився на фільтрі після промивання, не викидайте, краще віддайте собакам: для них це справжні ласощі.

Оброблення фільтрату. Фільтрат залишити у відстійнику на 16–18 годин. Утвориться два шари: верхній шар – рідина (квас), нижній – білий пухкий осад.

Рідину треба злити, наскільки це можливо. Решту збовтати із нижнім шаром, який і є вівсяним концентратом (з нього не тільки готують кисіль, а й додають замість кефіру (дві столові ложки) до водної суспензії вівсянки).

Зберігання вівсяного концентрату. Вівсяний концентрат перекласти у менші скляні банки і закрити. Зберігати у холодильнику щонайбільше 21 день.

Споживання. Декілька столових ложок вівсяного концентрату (від п’яти до десяти – на ваш смак) розмішати у двох склянках холодної води, поставити на слабкий вогонь і закип’ятити, інтенсивно

помішуючи дерев’яною ложкою, потім уварити до бажаної густини (достатньо п’яти хвилин). Наприкінці додати сіль, масло чи олію й трішки охолодити. Споживати краще на сніданок із чорним хлібом. Кисіль має нейтральний смак, тому не бійтеся додавати спеції та зелень, мед чи фрукти.

Сам квас можна пити просто так, використовувати замість молочної сироватки, молока чи рідини у випічці. Основа на кисіль схожа до сметани, тому її добре додавати до тушкованих овочів, соусу до голубців, як згущувач до підлив. Тож смакуйте киселем і будьте здоровими!