Цього літа вродило багато вишень, тож одного ранку Галка вирішила спекти булки. Вона підперезалася фартушком, пов’язала на голову квітчасту хустину і взялася до роботи. Найпершою це помітила сорока. Білобока була страшенною ледацюгою, але новини передавала найшвидше у лісі – про це знали всі. Тож за декілька хвилин звірята дізналися, що пополудні питимуть чай із смачними булочками. Всі дуже тішилися, адже Галка була вправною господинею (ви ж бо пам’ятаєте, що вона вже пригощала друзів смачними галушками).

Отож усі заметушилися. Горлиця нарвала Горішків, Качка принесла у дзьобі кетяг Калини, Мурашки зібрали М’яту до чаю, а Жук назбирав корисної Журавлини. Тільки Джміль ніяк не міг вирішити, що ж принести до святкового столу. Диню? Таж він не зрушить її з місця. Драже? Де ж його роздобудеш? Може, блискучий Диск, який хтось викинув на узліссі? А навіщо? Що ж робити? Думав він, думав і вирішив подарувати Галці Ь (М’який Знак). Адже він так схожий на крісельце – господині, мабуть, буде зручно на ньому сидіти. Прилетів на галяву, покружляв над пеньком і тільки хотів опуститися, та не втримав свою ношу – і М’який Знак упав просто на пень, на якому вже лежали гарячі рум’яні булочки.

Від несподіванки всі замовкли. На великому пеньку, де щойно лежали рум’яні БУЛКИ, нічого не було. Натомість у повітря здіймалися мильні БУЛЬКИ. Та друзі не засмутилися. Вони пили чай із М’ятою і Калиною, ласували Горішками та Журавлиною і дивувалися, яка ж важлива літера – М’який Знак, хоча з неї й не починається жодне слово.

Наталя Підлужна