Як прожити довго і щасливо?

Газета “Абетка довголіття” знає унікальні рецепти, які прожити довго і щасливо. У кожному номері нашого видання ви матимете змогу прочитати реальні життєві історії багатьох людей. Кожна життєва доля – це величезний досвід і знання, як прожити свій вік щасливо, у гармонії з собою та оточуючим світом.

Газета “Абетка довголіття” розміщує перевірені народні рецепти лікування багатьох хвороб. Наші читачі надсилають до редакції рецепти, які допомогли їм вилікуватися від недуг і вони готові поділитися своїми знаннями і рецептами з читачами.

Попри усі рецепти та багатий життєвий досвід, усі ми мусимо добре усвідомлювати, що лише життя із Богом, життя із вірою у Бога, в гармонії зі світом допоможе людям жити довго і щасливо.

Передплатний індекс газети “Абетка довголіття” – 68058. Ціна – 1,48 грн на два місяця. Передплатіть газету не відкладаючи це на завтра. Передплата у кожному поштовому відділенні України.

З повагою, редакція

Біда – тріскає шкіра рук

Мазь із троянди і лимона: замочити на тиждень у 300 мл оливкової олії 20 г пелюсток троянд і 5 г лимонної цедри. Коли отримана маса відстоїться, процідити її. Зберігати мазь у темному та сухому місці. Змащувати нею проблемні ділянки двічі на день.

Гель алое + шипшина: змішати аптечні гель алое вера та олійку шипшини. Обидві рослини надають живильний і відновлювальний ефект. Отримана суміш також допоможе розгладити зморшки на обличчі, тож використовуйте її як крем для рук, обличчя та шиї.

Контрастні ванночки – найкращий і найпростіший спосіб поліпшити кровообіг у руках. Візьміть два контейнери, наповніть один гарячою водою, інший – холодною. Опускайте в них руки поперемінно: тримайте руки в холодній воді 15–20 секунд і в гарячій – 25–30 секунд. Процедура повинна тривати не менш аніж п’ять хвилин. Останньою завжди має бути тепла ванна. Обережно витріть руки рушником, змастіть натуральною маззю чи кремом або ж оливковою чи іншою лікувальною олією.

Готуємо гель алое вера

Гель сприяє загоєнню опіків, порізів, висипу, укусів комах; зменшує біль від сонячних опіків і прискорює їх загоєння; зволожує і пом’якшує шкіру; чинить протизапальну дію. Щоб отримати гель алое, його потрібно зрізати з внутрішньої частини листка, а не просто розчавити. Правильно приготований і охолоджений гель алое вера можна зберігати в холодильнику впродовж року й навіть більше.

Листя алое – це шкірка, жовтий сік, слиз і самий гель. Жовтий сік (алоїн) наділений сильним проносним ефектом, тож іноді його використовують у ліках. Шкірка м’ясистих листків алое годиться хіба що на компост. Найважливіші частини рослини алое – це слиз і гель (внутрішня прозора м’якоть).

Як приготувати?

Зріжте навскіс найбільші м’ясисті листки алое, розташовані внизу вазона. Вони найстаріші та потужніші, в них найбільше гелю. Пам’ятайте, що листя алое потрібно обробити впродовж двох-трьох годин після збору, – потім починається процес окислення.

Помийте листки та витріть насухо. Поставте листя у вертикальному положенні під кутом 45 градусів у контейнер на 10–15 хвилин, щоб стік жовтий сік, який нам не потрібен. Якщо листки невеликі, то жовтого соку в них може й не бути.

Покладіть листок на обробну дошку. Гострим ножем зріжте кінчики і зубчики листка. Розріжте його поздовжньо на дві частини. Візьміть ложку і вишкребіть слизову частину та білу прозору м’якоть (гель). Не тисніть занадто сильно, інакше в гель потрапить сік. Змішайте гель алое і слиз за допомогою блендера. Перекладіть його у скляну стерильну баночку і зберігайте в холодильнику. Аби запобігти окисленню, додайте в гель лимонну кислоту і вітамін Е. Пропорції на 60 г гелю алое – 500 мг вітаміну С в порошку, одна-дві капсули вітаміну Е.

Порошок-гель для прання – домашній

Склад: 75 г натурального господарського мила (можна взяти й з ефектом відбілювання), склянка харчової соди, 1,5 л води, за бажання ефірна олія (10–20 крапель). Знадобляться ще терка, окрема каструля та лопатка для помішування, посудина для зберігання.

Для процедури варто виділити окремий комплект кухонного реманенту. Спершу потрібно натерти мило, скласти його в каструлю й додати соду. Якщо перете речі з сильними забрудненнями, то дві-три ложки харчової соди замінити содою кальцинованою – вона більш ефективна. Довести суміш до кипіння й обережно поволі влити воду. Перемішувати суміш, поки мило не розчиниться остаточно. Тепер можна додати декілька крапель улюбленої ефірної олії, наприклад, ми любимо лаванду і лимон. Засіб злегка остудити і перелити в ємність для зберігання. Гель-порошок краще зберігати в темному прохолодному місці. До використання він готовий за тиждень, текстура гелю стане густішою. Для прання речей достатньо три-п’ять ложок засобу влити у відділення на порошок. Гель можна використовувати і для ручного прання. Він ефективний, економічний, екологічний і просто чудовий у всіх планах.

Як відновити мікрофлору кишківника?

Чарка-дві капустяного розсолу перед їжею – суперзасіб. Розсіл краще пити домашній, а не з-під магазинної капусти. Перед споживанням його трохи підігріти. В раціоні має бути багато і квашеної капусти, і мочених квашених яблук.

Допоможуть вашому кишківнику і свіжі кислі яблука, цитрусові та ягоди брусниці. Один-два фрукти та пригоршня ягід знищуватимуть шкідливі бактерії не гірше від спецпрепаратів.

Увечері змішати дві столові ложки геркулесу зі жменькою сухофруктів (кураги, чорносливу, родзинок, сухих яблук). Залити 150 мл кефіру. Настоювати впродовж ночі. Вживати такий сніданок уранці натще. Також на ніч кефіром можна заливати суху перебрану гречку.

Регулярно їсти свіжий топінамбур, а також як «особливу страву». На 300 г топінамбура – склянка молока, дві столові ложки масла, столова ложка пшеничного борошна, зелень і сіль до смаку. Очищені коренеплоди нарізати кубиками, покласти в кипляче наполовину розбавлене водою молоко і варити на слабкому вогні до готовності. Молоко злити в інший посуд, знову нагріти до кипіння, покласти в нього пшеничне борошно, пасероване на маслі, помішуючи, проварити до загустіння. Залити цим соусом топінамбур і перемішати, приправити спеціями та зеленню.

З’єднати частину звіробою, по дві частини ромашки, м’яти перцевої, подорожника, трави і насіння парила звичайного. Столову ложку суміші залити 0,5 л крутого окропу, закутати і настояти впродовж півгодини. Процідити й пити замість чаю, без обмежень. За декілька днів нормалізуються випорожнення.

Столову ложку перстачу залити склянкою окропу. Прокип’ятити 15 хвилин і настояти впродовж ночі. Пити по третині склянки тричі на день.

Розмішати у півлітра підігрітої води столову ложку меду і стільки ж цукру, додати небагато, приблизно 2 г, дріжджів. Настоювати розчин у теплі годину-півтори, але не більше, інакше вийде спиртова брага, а нам цього не треба! Випити розчин увесь відразу за три-чотири години до їжі. Таким способом ви поселите заново корисні бродильні мікроби всередині.

Зварити сир з кислого домашнього молока: поставити молоко в гарячу воду, за певний проміжок часу кисляк розділиться на сир і сироватку. Саме сироватка і є тим диво-засобом, який нормалізує флору та роботу кишківника. Потрібно вранці натщесерце випивати склянку теплої сироватки – й дуже швидко і природно флора кишківника нормалізується.

Змолоти в кавомолці по столовій ложці очищеного насіння гарбуза, соняшнику та ядер волоських горіхів. Столову ложку порошку залити півсклянки кип’яченої прохолодної води, розмішати і випити. Приймати суміш двічі на день (уранці та ввечері) впродовж трьох тижнів.

 

Чудово позбавляють багатьох болячок декілька крапель олії ялиці. Доступний препарат є в кожній аптеці, та чимало людей навіть не здогадуються про його цінність. Олійка вам не нашкодить, адже ялиця росте тільки там, де кришталево чисте повітря і немає забрудненості та диму від промислових районів.

Ангіна. За допомогою ватного тампона, піпетки або шприца без голки нанести чисту олійку на глоткові мигдалини. Повторювати від двох до п’яти разів на день що чотири – що шість годин.

Затяжний нежить, гайморит. Закапувати олію в ніс по одній-дві краплі декілька разів на день. Не лякайтеся печіння, сльозотечі, чхання і виділення мокротиння з носа, за 15–20 хвилин схожі відчуття минають.

Запалення легенів, бронхіт. Додати три-чотири краплі олії в емальовану каструлю з водою, яка кипить, і вдихати пар, накривши рушником голову. Після процедури розтерти груди олійкою ялиці і прогрітися під теплою ковдрою.

Грип, ГРЗ. Зробити масаж із втиранням олійки в груди, комірцеву зону спини, стопи. Процедуру повторювати чотири-п’ять разів що п’ять – що шість годин. Після цього варто накритися теплою ковдрою, одягнути теплі шкарпетки і випити потогінний настій зі збору трав. А ще закапайте в кожну ніздрю по краплині олії. Якщо хворобу супроводжує сильний кашель, то можна капати олійку ялиці по три-п’ять крапель на корінь язика вранці і перед сном.

Діатез у дітей. З’єднати частину ялицевої олії і три частини дитячого крему, змащувати уражені ділянки шкіри.

Пошкодження шкіри. Ялицева олія – ефективний засіб загоювання. У разі ран та невеликих опіків змочити серветку в ній і прикласти до рани.

Пародонтоз, стоматит. Сформувати тампон з вати або бинта, змочити олією і прикласти до запалених ясен або хворого зуба на 15–20 хвилин. Повторити за 1,5–2 години. За пародонтозу доведеться зробити 15–20 аплікацій і повторити курс за півроку. Важка форма пародонтозу вимагає кількох курсів такого лікування. Застосовуйте олію обережно, щоб не обпекти слизових оболонок.

Переломи і удари. Втирання ялицевої олійки двічі на день в ділянку перелому або удару допоможе пришвидшити процес загоєння тканин і зрощення кістки.

Радикуліт, міозит, розтягнення зв’язок, болі в гомілкостопі, колінному суглобі. Втирати олію там, де сильно болить. Після втирання бажано прийняти ванну або прогріти хворі місця. Повторювати 10–15 днів.

Фурункули, панариції та інші гнійні захворювання шкіри. З’єднати три частини мазі Вишневського і сім частин ялицевої олії. Нанести суміш на бинт, прикласти до ураженого місця, зверху покласти компресний папір і зав’язати бинтом. Двічі-тричі на добу пов’язку міняти.

Не варто застосовувати препарат під час вагітності та людям із серцевими захворюваннями.

Нейрохірурги кажуть, якщо вони впродовж трьох годин встигають до жертви інсульту, то наслідки нападу можуть бути мінімальними. Надважливо розпізнати й діагностувати інсульт максимально швидко і розпочати лікування впродовж перших трьох годин – що, звичайно, не просто.

Існують чотири прості кроки до розпізнавання інсульту:

1) попросіть людину всміхнутися (за інсульту вона не зможе цього зробити);

2) попросіть сказати просте речення (напр., «Сьогодні гарна погода»);

3) попросіть підняти обидві руки (не зможе або тільки частково зможе підняти);

4) попросіть висунути язика (якщо він викривлений, повернений – це теж ознака).

Коли проблеми виникнуть навіть з одним із цих завдань – телефонуйте у службу швидкої допомоги й описуйте всі симптоми.

Покажіть цю статтю своїм близьким, колегам та сусідам – і можете бути певні, що чиєсь життя буде врятовано.

Артроз. У разі загострення артрозу колінного суглоба, аби полегшити біль, втирати олію від кінчиків пальців і вгору по нозі, аж до паху. Столову ложку порошку бодяги ретельно перемішати з 30 столовими ложками нерафінованої соняшникової олії. Цілющу мазь втирати у хворе місце, потім закутати зверху шарфом або теплою тканиною і так лягати спати. Мазь можна використовувати за різного болю як знеболювальний засіб.

Ангіна. Змішати в рівних частинах (1:1) сік алое і соняшникову олію. Отриманою сумішшю змащувати горло.

Інші хвороби горла (тонзиліт, ларингіт тощо). Змішати в рівних частинах (1:1) осад нерафінованої соняшникової олії з кашкою часнику. Використовувати для інгаляцій.

Кашель. З’єднати соняшникову олію і нашатирний спирт у пропорції 2:1. Отриману суміш втирати у груди.

Мастит. У невеликому посуді залити квітки білої лілії соняшниковою олією і протягом десяти хвилин прокип’ятити на водяній бані. Остудити. Цим настоєм робити легкий масаж грудей.

Порушення кровообігу в ногах. Допоможе олійний настій лаврового листя: 2/3 склянки подрібнених лаврових листочків залити склянкою соняшникової олії, настоювати в темному місці протягом шести днів. Прийняти теплу ванну, потім розтерти ноги настоєм лаврового листя, дати шкірі увібрати олію і лягати спати.

Тріщини на ступнях, попрілості. Прокип’ятити на водяній бані соняшникову олію з натертою дрібно морквою. Остудити. Готовою олійкою змащувати хворі місця або накладати на них пов’язки, просочені розчином.

Спіруліна (spirulina) – це синьо-зелена водорість, яка є однією з найдавніших рослин на Землі. Її в багатьох країнах вживають у їжу, оскільки спіруліна є багатющим джерелом корисних речовин. Вона принесе користь кожному, не має протипоказань і не провокує алергії.

Джерело всього

Вчені довго вивчали склад спіруліни та її вплив на організм людини. Водорості буквально переповнені корисними речовинами. Після багатьох проведених досліджень спіруліну назвали «їжею XXI сторіччя». Збалансований склад природа створила без втручання людини і він є унікальним. У ній містяться вітаміни, амінокислоти і мікроелементи, а також цілий набір поживних речовин.

Спіруліна містить: 60–70% білка (наприклад, у курячому яйці 47%); майже всі вітаміни, крім вітаміну D; мікроелементи: кальцій, калій, магній, фосфор, йод, срібло, мідь, селен, натрій; амінокислоти; гама-лінолеву кислоту; органічне залізо (у шпинаті його в 58 разів менше); антиоксиданти.

Вплив на організм

Людський організм засвоює спіруліну на 95% і це захищає його від 2/3 відомих захворювань. Вживаючи спіруліну як біологічно активну добавки, можна зміцнити імунітет, очистити організм, підвищити опірність інфекціям, сповільнити процеси старіння, окрім того, це профілактика атеросклерозу і пухлин, збільшення рівня гемоглобіну в крові і загалом поліпшення розумової та фізичної активності. Додавання спіруліни в раціон значно полегшує протікання хронічних захворювань. Її рекомендують онкохворим, аби відновити здоров’я після хіміотерапії та запобігти росту новоутворень. А також вона сприяє зниженню ваги.

Основи унікальності

Купити спіруліну стало значно простіше – її пропонують чимало аптек, еко-магазинів та великих супермаркетів. Перша перевага – структура. В одноклітинному організмі відсутня щільна клітинна мембрана, тож білок організм засвоює менше ніж за годину й на 90%, хоча для інших продуктів засвоєння білка на перевищує 40%.

Друга перевага – корисні сполуки. За тисячі років конкуренції в різних умовах спіруліна «навчилася» накопичувати й утримувати низку органічних мікроелементів. Яким чином – досі залишається загадкою для наукового світу. Попри те, інші продукти можуть тільки позаздрити такій концентрації. Вешті, у спіруліні присутня одна з найрідкісніших кислот – гама-лінолева, яка міститься ще тільки в грудному молоці.

Кому варто вживати

Українці, окрім жителів морських регіонів, здебільшого потерпають від брау йоду. Це призводить до цілого «букета» супутніх хвороб. Задля боротьби з дефіцитом заведено використовувати йодовану сіль, але в неорганічній формі такий йод засвоюється дуже погано. Універсальний вихід – спіруліна. Спіруліновий йод і цинк організм засвоює швидко і практично сповна. Водорості можна пити в таблетках (спіруліна селен), приймати сухими або комбінувати з іншими продуктами.

Немає такої людини, якій би не рекомендували диво-водорість – протипоказання відсутні. Спіруліна міститься у списку продуктів, які не здатні спровокувати алергію. Спіруліна під час вагітності – це насамперед гемоглобін у нормі. Вона також корисна ослабленим хворим і ефективно бореться з наслідками вірусних захворювань. Спіруліна для дітей – це загальний комплекс необхідних мікроелементів. Нарешті, водорість корисна літнім людям, оскільки вона зміцнює кісткову тканину, очищає печінку, стимулює відновлення нервових клітин і шкірних покривів. Добова норма – 3 г сухої спіруліни для дорослих, 2 г – для дітей та вагітних, під час лікування назначають прийом 5 г на добу.

Підготувала Ольга ЄВУШ

Доступні засоби замість мезиму, панкреатину або еспумізану… Всі періодично страждають від нетравлення шлунка. Можна не купувати пігулки, а впоратися за допомогою народної медицини.

Насіння кропу

Настій: столову ложку насіння потовкти і залити 1,5 склянки окропу, настояти протягом трьох годин. Цієї кількості вистачить на добу. Приймати по половині склянки перед трапезою тричі на день.

Відвар: чайну ложку насіння кропу залити склянкою води і кип’ятити 15 хвилин. Остудити і приймати по половині склянки до їжі двічі на день.

Чорна сіль

Склянку звичайної грубої (кам’яної) кухонної солі добре перемішати з м’якоттю буханки висушеного житнього чорного хліба. Залити водою так, щоб вийшло тісто. Надати форму коржів і випікати-висушувати в духовці. Коржі остудити, потовкти, скласти в банку, щільно закрити кришкою. Всю їжу варто солити наприкінці приготування такою чорною сіллю.

Горіхи

З’єднати по 100 грамів ядер кедрових і волоських горіхів. Подрібнити і додати перемелений лимон разом із кісточками і шкіркою. Всипати 30 г очищеної глини (купити в аптеці) і додати дві столові ложки меду. Зберігати в холодильнику, приймати по столовій ложці двічі на день перед їжею.

Під цим незвичайним словом таїться недуга, якій характерне раптове виникнення гострого, нестерпного болю в попереку, як правило, під час значних фізичних навантажень або відразу після них.

Люмбаго, або люмбалгія − це те, що в народі часто називають «спину прострелило». Тобто під час нахилу або піднімання важких предметів надто сильно напружуються зв’язки спини, м’язи спини або навіть випадає міжхребетний диск.

Якщо люмбаго (простріл) таки вразило, то потрібно звернути увагу на спосіб життя, харчування і рівень навантаження на організм.

Причини люмбаго:

– перенапруження м’язів поперекової ділянки, зв’язок;

– наявність грижових утворень;

– зміщення хребців;

– наявність хребцевих аномалій вродженої форми;

– випадання міжхребцевого диска;

– переохолодження;

– інфекційні захворювання гострої і хронічної форми;

– носіння взуття на високих підборах.

Симптоми захворювання

Основний симптом − раптовий гострий біль, що наче пульсує, рве, проколює. Він може тривати і декілька хвилин, і декілька діб. Він сковує людину, оскільки будь-який рух призводить до ще більшого посилення больових відчуттів. Джерело болю розташовується глибоко у м’язах, зв’язках, кістках.

Стан спокою полегшує біль, часом повністю усуває його, у хворих з’являється відчуття, ніби на місці локалізації болю щось повернулося на своє місце. Але іноді за люмбаго біль розвивається поступово, впродовж декількох діб. Він починає віддавати в ногу, наростає і поступово збільшується набряк. Біль може віддавати в сідницю і обумовлений спазмом м’язів, що оточують нерв.

Існує безліч інших захворювань, за яких виникає біль у спині, але за люмбаго больові відчуття завжди гострі й напад практично паралізує хворого, оскільки кожен мінімальний рух посилює хворобливі відчуття.

Народні засоби

Лікування за люмбаго народними засобами – це тільки доповнення основного методу. Допоможе відвідування лазні, сауни, розтирання зігрівальними мазями і застосування різних настоянок.

Часник, розтертий на кашку, змішати з топленим внутрішнім свинячим жиром 1:2 за об’ємом. Підігріту мазь втирати щодня у хворі ділянки тіла. Зберігати у щільно закритому посуді в темному прохолодному місці.

Втирати у хворі місця водний розчин соку хрону (1:1), одразу після цього обв’язувати хвору ділянку спини вовняною тканиною. Можна використовувати й ефірну олію ялиці.

Подрібнити на тертці з дрібними вічками очищену чорну редьку. Прикладати до хворого місця, як гірчичник. Можна змочити соком чорної редьки шматок чистої щільної м’якої тканини, накласти його на хворе місце і закутати теплою ковдрою або хусткою. Компрес можна не знімати впродовж двох-трьох діб, якщо не сильно пектиме. За потреби процедуру повторити декілька разів.

З’єднати в однакових пропорціях бруньки тополі, траву м’яти, коріння кульбаби і бруньки берези, подрібнити й добре змішати. Три столові ложки сировини залити 100 мл окропу, поставити на повільний вогонь і кип’ятити протягом 30 хвилин. Процідити і, поки засіб гарячий, змішати зі 75 г свинячого жиру або несолоного масла. Перемішувати, поки засіб не охолоне. Маззю натирати ділянки, де відчутно біль, п’ять-шість разів на добу. Змастивши проблемне місце, закутати його теплим матеріалом. Курс − місяць і більше, але коли больові відчуття минуть, можна використовувати мазь двічі на добу.

Підготував Орест ЮШКЕВИЧ

Щодня ми, навіть не підозрюючи, викидаємо у відро зі сміттям вельми дієві ліки. Багато звичайних відходів, які залишаються після приготування їжі, можуть принести користь вашому здоров’ю. Тож задумайтесь, чи варто їх викидати?!

Яєчна шкаралупа

Корисна за ламкості нігтів, кровоточивості ясен, астми, артритів, остеопорозу, кісткових травм, ревматизму, кропивниці, закрепів, безсоння. Потрібно додавати шкаралупу в їжу вагітним жінкам, а також дітям від одного до шести років. Лікувальним ефектом наділена тільки шкаралупа сирих яєць. Яйця треба ретельно вимити у теплій воді, виливши білок і жовток, видалити плівку, що вистилає поверхню зсередини. Підсушити шкаралупу впродовж двох-трьох годин у теплому місці, наприклад, у притіненому кутку, духовці або на батареї (але не на сонці – кальцій на світлі розкладається). Для дітей шкаралупу краще просушити в духовці. Розтерти шкаралупу в пудру (у ступці чи в кавомолці). Зберігати її у банці з темного скла. Вживати з домашнім сиром, кашею, супом. Добова норма – 1,5–2 грами. Одна шкаралупа важить 3,5–5 грамів.

Картопляні очистки

Допоможуть за гіпертонії: свіжі шкірки залити окропом, щоб вода трохи покривала їх, варити протягом десяти хвилин, настоювати, доки не охолоне. Пити відвар по дві столові ложки чотири рази на день до їжі.

За геморою: каструлю заповнити картопляними очистками, залити їх водою і відварити. Вилити весь вміст у посудину типу нічного горщика і, сівши на нього, приймати протягом 15–20 хвилин парову «інгаляцію».

За бронхіту: шкірки кип’ятити 10–15 хвилин, тоді злити воду, гущу розтерти до однорідної маси, потім загорнути у марлю і поставити компрес на груди.

Цибулиння

Позбавляє нежитю: на окріп всипати чотири столові ложки подрібненого цибулиння і дихати цим паром упродовж трьох-п’яти хвилин. Настоєм з цибулиння доцільно полоскати горло і рот за ангіни, стоматиту, пародонтозу і флюсів: три чайні ложки сухого подрібненого лушпиння залити 0,5 л гарячої води, довести до кипіння, дати настоятися впродовж чотирьох годин.

За циститу три чайні ложки подрібненого цибулиння заварити двома склянки окропу і настоювати півгодини. Пити по 1/4 склянки двічі на день, курсом три-п’ять днів.

У разі варикозу: дві столові ложки подрібненого лушпиння залити 100 мл горілки, настоювати впродовж тижня, а тоді процідити і вживати по 20 крапель двічі-тричі на день за 30 хвилин до їжі.

Огіркові очистки та насіння

Ними варто протирати рани, що погано гояться, та виразки, шкіру обличчя – вони дезінфікують, зволожують, відбілюють шкіру, борються з вуграми і появою зморшок. Пожувавши огіркову шкірку, можна освіжити подих, зняти зубний біль, позбутися запалення ясен.

За циститу: три столові ложки насіння огірка і столову ложку плодів фенхелю залити 0,5 л окропу, настояти дві години. Приймати, попередньо процідивши, до їжі по склянці тричі на день курсом п’ять днів.

За хвороб печінки: 100 г подрібнених перестиглих огірків або огіркових шкірок та насіння залити 0,5 л окропу, варити на малому вогні протягом 20 хвилин, остудити. Приймати, попередньо процідивши, за півгодини до їжі півсклянки відвару тричі на день.

Проти ниркових кольок: столову ложку подрібненого насіння огірка залити склянкою окропу, потомити півгодини на водяній бані, потім охолодити. Приймати, попередньо процідивши, по столовій ложці тричі на день.

Кавунові шкірки

Додають у ванну за остеохондрозу: 300–400 г свіжих подрібнених кавунових шкірок на ванну; оптимальний лікувальний курс – 15 ванн. У разі набряків шкірки використовують як сечогінне: одну частину подрібнених шкірок відварити в десяти частинах води, процідити і вживати по півсклянки три-чотири рази на добу. Зелена шкірка кавуна (верхній щільний шар) допомагає за запалення товстої кишки: 80–100 г сушеної шкірки залити 0,5 л окропу, настоювати до охолодження і пити по півсклянки чотири-п’ять разів на день.

Шкірка дині

Зменшує біль за ангіни та бронхіту – компрес зі шкірки ставити на груди і горло. Вважають, якщо часто прикладати динну шкірку до чола, то можна позбутися застуди за два-три дні.

Динна ванна допомагає зняти симптоми алергії: в теплу воду додати дві склянки нарізаних динних шкірочок; курс лікування – сім процедур.

Насіння дині підвищує потенцію: його потрібно змолоти на порошок і споживати по чайній ложці двічі-тричі на день курсом місяць-два.

Бананова шкірка

Якщо прикласти її внутрішнім боком до місця удару, запобігатиме появі набряку, синця і зніме біль. Бородавки зникнуть, якщо їх декілька разів на день натирати білими прожилками, розташованими між м’якоттю і шкіркою банана. Можна додатково на ніч накладати до бородавок шматочки бананової шкірки, закріплюючи їх пластиром.

Цитрусова цедра

Зміцнює нервову систему: склянку свіжої чи сушеної подрібненої шкірки будь-якого цитруса залити 3 л окропу, настояти впродовж години й вилити в теплу ванну. Шкірки цитрусових можна нарізати дрібними шматочками і покласти на батарею або сонячне підвіконня – під дією тепла вони будуть виділяти в повітря речовини, які проявляють дію дезінфікування. За грибка на нігтях накладати шматочки свіжої цедри будь-якого цитруса (зовнішнім боком до нігтя). Цедру фіксувати лейкопластиром і замінювати у міру висихання.

За лупи подрібнену цедру одного лимона залити склянкою окропу, настоювати півгодини, процідити і втирати отриманий настій у корені волосся за 30 хвилин до миття голови.

Гранатова шкірка

Використовують для полоскання рота за кровоточивості ясен, стоматиту: столову ложку сухої подрібненої шкірки залити склянкою гарячої води, кип’ятити 30 хвилин, процідити і долити води до повної склянки. Пасту, приготовану з відвареної шкірки і зерен граната, накладають на уражені місця за екземи. Перетинки з плодів граната, висушені й додані до чаю, допомагають позбутися тривоги, зняти збудження. Гранатові кісточки корисні за гормональних порушень у клімактеричний період – їх потрібно з’їдати разом із зернами граната.

Горіхова шкаралупа

Зміцнює волосся: шкаралупу спалюють, а попіл додають у воду і втирають цю суміш у шкіру голови за 30 хвилин до миття.

Зелену шкірку свіжозібраних горіхів, розім’явши, прикладати до хворих місць за ревматизму. Внутрішні перегородки волоських горіхів корисні за зниженої функції щитовидної залози. Їх можна додавати в чай, а можна приготувати відвар: півсклянки перегородок залити двома склянками води, впродовж десяти хвилин кип’ятити на слабкому вогні, потім остудити і процідити; пити по столовій ложці тричі на день до їжі протягом десяти днів.

Відтепер прихильники здорового способу життя додають в ароматний напій не молоко і не вершки, а масло! І ще й не просте! Таку каву називають “палеотичною”. Вона сприяє швидкому спалюванню зайвого жиру і втраті надлишкової ваги.

“Масляну каву” винайшов і популяризував відомий американський експерт у сфері здорового харчування Дейв Аспрей. Подорожуючи Тибетом, він спробував один із традиційних місцевих напоїв – чай, до якого додають масло з молока яка. Після низки експериментів зі звичними напоями та різними видами жирів Дейв зробив висновок: ідеальною сумішшю, яка сприяє позбавленню від зайвої ваги, є суміш кави і масла. До того ж не будь-якого, а або несоленого вершкового масла, або рафінованої кокосової олії (достатньо кількох крапель).

З його подачі таку каву назвали “палеотичною. Незабаром цей незвичайний спосіб приготування ароматного напою став дуже популярним поміж жителів Америки та Англії. Дейв Аспрей упевнений, що його винахід дарує заряд бадьорості на шість годин, допомагає людям боротися з почуттям голоду, змушує організм інтенсивніше витрачати жир, перетворюючи його в енергію.

Ця більш калорійна, порівняно зі звичайною, кава має незвичайний специфічний смак. Небагато людей наважуються додати її до свого раціону. Хтось стверджує, що вона справді позбавляє від утоми, залишаючи позаду зелений чай, апельсиновий сік, різні види смузі та інші відомі підбадьорливі напої. Хтось, навпаки, звинувачує таку каву в тому, що вона може підвищувати рівень холестерину в організмі, і не тільки не знижує вагу, а й здатна підвищувати її, провокуючи розвиток захворювань судин і серця.

Якісне масло багате на вітамін К і має кращий баланс омега-3 і омега-6 жирних кислот, що сприятливо впливає на стан судин і серця, знижує ймовірність запалень, зміцнює клітинні мембрани. Кава з маслом на сніданок забезпечує організм енергією на п’ять-шість годин, підвищує працездатність і розумові функції. Крім того, порція якісного масла під час першого прийому їжі регулює метаболізм і налаштовує організм на позбавлення від зайвої ваги.

Вода Сассі (Sassy water) отримала свою назву від імені її творця – Синтії Сасс і, як правило, її пов’язують зі всілякими дієтами, спрямованими на те, щоб зробити живіт плоским.

Однак те, що називають водою Сассі, працює відразу в декількох напрямках! І, звичайно ж, це не просто вода. Вона заспокоює шлунково-кишковий тракт, виводить зайву рідину з організму, прискорює метаболізм.

Знадобиться: вісім склянок води плюс іще трохи; чайна ложка тертого свіжого імбиру; свіжий огірок, ретельно очищений і тонко нарізаний кружечками; лимон, дуже тонко нарізаний кружечками; пучок свіжих листочків м’яти.

З’єднати всі інгредієнти у великому глечику. Дати суміші настоятися впродовж ночі в холодильнику. За добу випити всю воду. Воду Сассі можна пити й поза будь-яких дієт і систем.

У вас втомлюються ноги після того, як ви походите цілий день? Болять стопи, коли піднімаєтесь сходами? Скриплять коліна? Якщо так, то вам пора очистити суглоби!

Річ у тому, що і в дрібних суглобах стоп, колін, рук теж накопичуються шлаки. Вони виглядають як щільні сольові нарости. Знаєте, чому солі самі не виводяться звідти? Там дуже тонкі кров’яні судини, через це кров погано циркулює у суглоби. Отже, їм потрібно допомогти. Після очищення ваша хода стане легкою і пружною, а ви самі – невтомними!

Незамінним помічником для суглобів є лаврове листя. Воно теж має безліч корисних дій. Відвар лаврового листя розширює мікросудини. Від цього обмін речовин помітно поліпшується, солі розсмоктуються і виводяться з організму.

На курс очищення вам потрібно 30–35 г лаврового листя. Краще придбати середземноморський лавровий лист – він кращої якості, ніж грузинський.

Залити 5–6 г лаврового листя 300 мл окропу і проварити впродовж трьох-п’яти хвилин на маленькому вогні. Потім перелити воду разом із листям у термос. Настоювати впродовж ночі. Вранці процідити відвар. 300 мл – доза на один день. Пийте відвар маленькими ковтками між прийомами їжі. Але з їжею не змішуйте!

Відразу пити багато відвару не можна! У ньому містяться речовини, що сильно розширюють мікросудини. І якщо ви відразу багато вип’єте, то може закрутитися голова, початися часте серцебиття. Тому ліпше не поспішайте і пийте потроху.

Пийте відвар упродовж трьох днів, щоразу готуючи його звечора. Потім зробіть перерву на тиждень. І знову повторіть триденний цикл прийому. За місяць усе знову: три дні – пити відвар, тиждень перерви, наступні три дні – відвар. Це і буде повний курс очищення суглобів. Уперше краще провести два-три курси очищення, з інтервалом у місяць, поки біль у суглобах повністю не мине. Потім це очищення достатньо робити раз на рік.

Непогано під час очищення робити клізми зі звичайною водою – це допомагає виводити шлаки. Можливо, ви не відразу відчуєте ефект, спочатку вам може здатися, що нічого не змінилося. Не поспішайте з висновками – за декілька днів ви відчуєте поліпшення, а потім зовсім забудете про біль у суглобах.

Коли це очищення робитимете вперше, самопочуття може бути поганим. У вас можуть з’явитися головний біль, запаморочення, серцебиття, часте сечовипускання, слабкість, блювання, можуть боліти суглоби тощо. Перші курси очищення завжди найважчі, потім усе легше. Якщо почуваєтесь жахливо – щоб допомогти собі, зробіть очисну клізму і лягайте спати. На щастя, всі ці симптоми швидко минають.

Від головного болю можна позбутися і за допомогою рушника! Звичайного, бажано, досить тонкого, який легко скрутити в не надто щільний джгут. Своєї “чарівної” сили рушник набуває в момент закручування по спіралі, тож працювати рушником теж доведеться за допомогою спіральних рухів.

Якщо ви уважніше придивитеся до навколишнього життя, то обов’язково помітите, що спіральна форма і спіральні рухи відіграють у ньому чималу роль. Спіраль нагадують вушна раковина і кишечник, в спіральку згорнутий людський ембріон, молекула ДНК. Спірально розташовані пелюстки троянди і голки кактуса. А яку позу приймають наші домашні улюбленці, лягаючи спати? Носик на лапки, а зверху – хвостик. Чим не спіраль?! По спіралі вода збігає у вузький отвір, підкоряючись вихровим законам, незалежно від того, чи вона тече в бурхливій річці чи в стічний отвір у ванній. Приклади можна наводити безкінечно… Справа в тому, що форму гігантської спіралі має Всесвіт. Можливо саме тому по спіралі рухаються потоки енергії в людському тілі.

Для того, щоб ми були здоровими і добре себе почували, потрібно лише, щоб спіральна енергетична система організму діяла без перебоїв, переносячи в кожну клітинку нові сили, нові ресурси. Однак, під впливом різних факторів – від поганої екології до банальної втоми, потоки енергії в тілі часто перериваються, застопорюються. Імунітет слабшає і організму не вистачає ресурсів щоб самостійно відновити свою роботу. А для відновлення часто досить виконати елементарні спіральні рухи. Згадайте, коли у нас затікає нога чи рука, що ми робимо? Крутимо цією частиною тіла. А як ми чинимо, якщо вдарилися? Потираємо забите місце круговими рухами. Що робить маленька дитина, втомлена сидіти і слухати вчителя, вихователя? Починає крутитися! Спіральними рухами можна полегшити і головний біль.

Масаж рушником можна робити самостійно або за допомогою когось із близьких, знайомих. Ідеальний варіант – вафельний рушник розміром 30х50 см. Але це не настільки важливо, якщо ви перебуваєте не вдома, а метод випробувати готові, то скористайтесь підручними матеріалами – наприклад підійде і шалик шарф.

Скручений джгутом рушник візьміть в обидві руки, злегка натягніть і притисніть до потилиці. Ритмічними рухами, наче підкручуючи, пересувайте рушник з боку в бік, поступово зміщуючи джгут від потилиці вниз – по шиї і до плечей. Ось і вся премудрість! Головне, щоб рушник притискався до тіла. Повторювати вправу потрібно 4 або 8 разів – залежно від вашого самопочуття.

Задумуєтеся над тим, як легко і безпечно очистити організм від токсинів і шлаків? І нехай причини можуть бути різні, але в лікуванні відповідь одна: аби очистити організм, ліпше скористатися рецептами народної медицини.

Чудово виконають завдання з очищення трав’яні чаї-суміші. Вони містять тільки природні компоненти, що гарантує безпеку. А час приготування більшості не перевищує й півгодини, не кажучи вже про те, що вони смачні і корисні.

Чай з материнки і меліси (очищення кишківника)

10 г висушених пагонів і листя материнки змішати з 15 г листя меліси. Потім додати в суміш 5 г цедри лимона і все ретельно перемішати. Залити суміш окропом і проварити близько п’яти хвилин на слабкому вогні. Готовий чай процідити.

Чай з подорожника і естрагону (очищення шлунково-кишкового тр акту)

Потрібно 15–20 г листя подорожника звичайного та 10 г листя і пагонів естрагону. До смаку можна додати дрібку звичного сорту чорного чаю. Траву ретельно промити, подрібнити і висушити в тіні. Приготовлену суміш залити окропом і трохи проварити на слабкому вогні (п’ять-сім хвилин). Потім зняти з вогню, накрити рушником і настоювати 15–20 хвилин.

Горобиновий чай (очищення нирок)

Столову ложку ягід горобини заварити склянкою окропу, настоювати п’ять-сім хвилин. Пити по половині склянки тричі на день.

Смородиновий чай (очищення нирок)

Змішати в однакових кількостях висушені плоди шипшини і смородини. Залити столову ложку суміші двома склянками окропу. Настоювати впродовж години. Вживати по половині склянки чотири рази на день.

Чай з шести компонентів

Інгредієнти: по 10 г м’яти і кропу, по 20 г листя кропиви, лікарської кульбаби, листя свіжої петрушки і трави сени. Трави змішати, подрібнити і заварити окропом. Дати настоятись п’ять хвилин під рушником, відфільтрувати. Можна додати шматочок лимона або ложку меду.

Квашена капуста – одна з улюблених традиційних зимових закусок. Проте з’ясуймо, в чому конкретно полягає користь і шкідливість цього продукту.

Парадоксом вважають той факт, що саме квашена капуста значно корисніша для людини, ніж свіжа. Процес заквашування збагачує свіжу капусту новими корисними речовинами, вітамінами. 300 грамів квашеної капусти містять денну норму вітаміну С, який значно підвищує імунітет. Абсолютно всі корисні якості квашеної капусти зберігаються протягом десяти місяців від дня приготування.

Про користь

Капуста сквашується внаслідок бродіння молочнокислих бактерій, такий процес називають лактоферментацією. Чудові властивості квашеної капусти – це позитивний вплив на роботу шлунково-кишкового тракту, печінки, допомога в загальному очищенні організму, насичення вітаміном С.

Відомо, що квашена капуста сприяє травленню і нормалізації функції кишківника. За закрепів дієтологи рекомендують регулярно додавати квашену капусту до свого раціону. Ще за її допомогою можна нормалізувати рівень цукру та холестерину в крові, а також поліпшити процеси обміну речовин. Вважають, що квашена капуста має протизапальну та бактерицидну дію. Вона може полегшити стан хворих на бронхіальну астму. Крім того, квашена капуста чинить непогану знеболювальну дію, тому може послугувати профілактикою мігрені.

Цей продукт допомагає ефективніше боротися з депресією і стресами. З’ясували, що капуста має і протиракову дію. Капуста збагачує клітини поживними речовинами, що сприяють їх регенерації. А ще поліпшує апетит. Варто знати, що капустяний розсіл допомагає схуднути. Відбувається це завдяки наявності в ньому великої кількості тартронової кислоти, котра перешкоджає засвоєнню жирових відкладень.

Будьте обачні

Абсолютна більшість людей зможе розказати тільки про виняткову користь цього продукту. Про шкоду, власне кажучи, сказати можна мало, але її квашена капуста теж може завдати. З обережністю вживати цей продукт змушені люди, котрі страждають на гостру форму гастриту, виразку шлунка і дванадцятипалої кишки. Водночас молочна кислота, яка міститься у квашеній капусті, з легкістю здатна побороти навіть кишкову паличку та інші надзвичайно небезпечні бактерії. Брак молочної кислоти призводить до появи запаху з рота, фурункулів, кровоточивості ясен, в’ялості м’язів. Лікарі відзначили, що наліт на суглобах частенько з’являється через недостатність молочної кислоти.

Незважаючи на перелічені цілющі властивості квашеної капусти, пам’ятайте, що не варто захоплюватися цією чудовою стравою, оскільки вона містить дуже багато солі й тим самим може зумовити негативні наслідки: зокрема, вплинути на серцево-судинну систему організму людини.

Увага! Через високий вміст органічних кислот квашена капуста протипоказана людям із підвищеною кислотністю шлункового соку, за виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, захворювань підшлункової залози, гіпертонії, ниркової та серцевої недостатності, хронічних за захворювань печінки, коліту і ентероколіту.

Особливості продукту

Коли ви квасите капусту, то зовсім необов’язково її шинкувати дрібно, навіть навпаки, що грубше порізана капуста на заквашування, то більше корисних речовин, мінералів, вітамінів у ній буде. А ще не можна користуватись оцинкованими і лудженими баками, бо під час бродіння квашеної капусти зазначені метали виділяють отруйні речовини – сполуки олова і цинку. Не варто й надмірно присипати капусту сіллю. Сіль гальмує процес молочнокислого бродіння, відтак капуста іноді набуває неприємного запаху і не заквашується. До того ж сіль сприяє виведенню з капусти її вітамінів і мінеральних речовин, якими цінна ця білокачанна красуня.

У квашеній капусті залежно від умов і термінів зберігання міститься від 10 до 30 мг аскорбінової кислоти (вітаміну С). Одна з найважливіших умов збереження цього вітаміну від окислювальної дії кисню повітря полягає в тому, що розсіл повинен повністю прикривати поверхню капусти. Фахівці рекомендують уникати й перекладання капусти з одного посуду в інший, оскільки від контакту її з повітрям втрачається вітамін С. Тож капусту потрібно витягати з розсолу безпосередньо перед їжею і поливати олією.

Диво-розсіл

Капустяний розсіл є самостійним лікувальним засобом. У нього переходять майже всі цінні речовини білокачанної капусти. Розсіл позбавлений грубої рослинної клітковини, яка іноді спричиняє болі та здуття у шлунку й кишківнику, водночас він зберігає всі цінні цілющі властивості капусти. Сік із квашеної капусти стимулює апетит та активізує процеси травлення у пацієнтів зі зниженою кислотністю шлункового вмісту, в неврологічних пацієнтів, у осіб, котрі ведуть малорухливий спосіб життя.

Сік (розсіл) квашеної капусти, що має кислу реакцію, корисний хворим зі зниженою кислотністю шлунка. Молочна кислота розсолу, діючи аналогічно соляній кислоті шлунка, сприяє активізації травних ферментів і забезпечує знищення хвороботворних мікробів, що потрапили з їжею у шлунок. Згодиться сік і за метеоризму (навіть від вживання квашеної капусти) – достатньо випити три-чотири столові ложки розсолу на день.

Розсіл кислої капусти нормалізує флору кишківника, має легкий проносний і сечогінний ефект, здатний очищати кишківник і допомагати за порушень травлення. За вугрової висипки з розсолу квашеної капусти роблять примочки на шкіру шиї, грудей і спини. Припухлі ясна можна зміцнювати щоденним полосканням рота розсолом квашеної капусти. У разі запальних процесів на яснах корисно ретельно жувати кислу капусту. За геморою, надто якщо його супроводжують закрепи і сильні кровотечі, добре допомагає кисла капуста, а ще краще – її розсіл.

Прості рецепти

За хвороб печінки цілющий вплив чинить коктейль із половини склянки капустяного розсолу і такої ж кількості щойно вичавленого томатного соку. Пити його три-чотири рази на день після їжі впродовж одного-трьох місяців.

У разі високої температури пити капустяний розсіл, він поповнить втрату рідини, вітамінів і мінеральних речовин. За застуди випивати по дві-три склянки капустяного розсолу, розведеного теплою кип’яченою водою у співвідношенні 1:1.

Аби позбутись головного болю, можна покласти за вуха і на скроні загорнуту в марлю квашену капусту й обв’язати голову рушником. Головний біль стихне, якщо прикладати до лоба на 20–30 хвилин листя квашеної капусти або пити три-чотири рази на день по 1/2 склянки капустяного розсолу.

Сік квашеної капусти в суміші з невеликою кількістю лимонного соку корисний за цукрового діабету. Він регулює рівень цукру.

За жовчнокам’яної хвороби рекомендують щодня приймати розсіл квашеної капусти – по половині чи цілій склянці тричі на день за 30 хвилин до їжі. Курс лікування – півтора-два місяці. Якщо жовчні камені ще не більші від кукурудзяного зерна, то їх можна швидко (але з болем) вигнати: змішати літр капустяного розсолу, 400 мл олії і сік чотирьох лимонів. До початку лікування впродовж доби нічого не їсти, потім що 30 хвилин приймати по 100 мл суміші. Спочатку будуть приступи болю і пронос, але за чотири-п’ять годин камені вийдуть з калом. Після цього протягом двох тижнів потрібно пити настій із ромашки і фенхелю.

За опіків, порізів і укусів комах на уражене місце покласти тонкий шар квашеної капусти, а зверху – ганчірочку, змочену в капустяному розсолі, або накласти пов’язку, змочену в капустяному розсолі. Тримати компрес 30–60 хвилин. Пов’язку накладати три-чотири рази на день. Якщо від розсолу з’являється печіння, потрібно розвести його охолодженою водою. Також примочки з розсолу застосовують за екземи й дерматиту.

Розсолом із квашеної капусти можна протирати шкіру обличчя нормального та жирного типу, він надає свіжого вигляду й відбілює. Маски з квашеної капусти і капустяного розсолу дуже корисні взимку. Вони відновлюють кровообіг, живлять шкіру корисними речовинами.

Якщо ви дуже втомилися, а ввечері вам потрібно виглядати якнайкраще, то відтисніть капусту або змочіть серветку в капустяному розсолі. Покладіть на обличчя й полежіть так хвилин 10–15. Після процедури вмийтеся теплою водою і нанесіть звичайний крем. Виглядатимете свіжо і молодо навіть після важкого дня.

Підготувала Євгенія ПРИШЛЯК

Основні властивості дьогтю – сильна антисептична, протипаразитна дії. Це потужний засіб проти розвитку в організмі хвороботворних мікроорганізмів. Навіть за зовнішнього застосування він впливає на загальне самопочуття: хворі відчувають зниження дратівливості, до того ж поліпшується сон.

Березовий дьоготь можна купити в будь-якій аптеці. Вода з дьогтем дає позитивний ефект за лікування та профілактики застудних захворювань, під час відновлення імунітету. Після переломів кісток рекомендують робити масаж. Якщо під час масажу використати дігтярну воду, то процес загоєння відбуватиметься швидше. Якщо обробити відкриті ділянки тіла такою водою перед походом до лісу, то жоден кліщ не вчепиться. Багатьом дігтярна вода допомагає за бронхіальної астми, хворих суглобів чи хребта. Вона добре зарекомендувала себе у лікуванні кровоносної системи, адже розріджує кров, розчиняє холестеринові бляшки.

Приготування

250 мл березового дьогтю розчинити у пластиковій пляшці ємністю два літри й долити літр холодної кип’яченої води. Пляшку закоркувати і ретельно струшувати протягом 20 хвилин. Поставити у світле місце на дві доби. Пляшку не чіпати. За дві доби обережно, не піднімаючи, зрушити пляшку на край столу. Прозора вода буде внизу, дьоготь спливе доверху. Зручно, коли одна людина тримає пляшку, а інша проколює дно пляшки збоку шилом чи гострим цвяхом. Прозору воду злити в чистий посуд. Намагайтеся не допускати потрапляння дьогтю в прозору воду. Злиту воду перелити у скляну пляшку, щільно закоркувати, а залишки дьогтю у пляшці покласти в іншу ємність. Його можна використовувати за грибка на ногах (змащувати на ніч).

Вживати дьогтеву воду по одній-дві столові ложки раз на день перед їжею. Курс: 10 днів прийому, 10 днів перерви, ще 10 днів прийому і 20 днів перерви, 10 днів прийому і перерва на рік.

Народні методи лікування хвороб так чи інакше застосовують майже всі. Хочемо запропонувати вам спробувати незвичний варіант – попрацювати над трьома лікувальними мішечками. Їх можна зробити власноруч, пошивши зі щільної тканини.

Мішечок № 1

Узяти шматок цупкої тканини завширшки 16 см і завдовжки 20 см. Скласти навпіл, щоб вийшов мішечок розміром 8 х 20 см. Прошити вздовж та дно, вивернути і зшити, залишивши 3 см від краю на стрічечку для зав’язування. Отриманий мішечок нещільно заповнити грубою морською сіллю. За застуди, нежитю або гаймориту, прогріти мішечок у духовці або ж висипати сіль на сковорідку і розігріти її. Після цього всипати сіль назад у мішечок, зав’язати його і прогріти ніс. Зазвичай достатньо трьох таких процедур на ніч, щоб нежить минув без застосування ліків.

Мішечок № 2

Технологія виготовлення цього мішечка така ж, як і першого, тільки розміри готового мішечка повинні бути 20 х 30 см. Цей мішечок нещільно заповнити дрібними вимитими камінчиками чи вишневими кісточками. За застуди, нежитю, циститу і, надто, за радикуліту розігріти камінці у сковороді і всипати назад у мішечок. Спочатку потримати на мішечку ступні ніг, скільки це можливо, потім покласти його на ікри. І так чергувати: ступні, литки, ступні, литки, поки камінці не охолонуть. Цей народний спосіб лікування камінням має навіть свій термін – стоунтерапія. Про терапію камінням відомо з глибокої давнини і тепер її активно застосовують, щоб зняти м’язовий біль, поліпшити кровопостачання, у разі остеохондрозу, радикуліту й артриту.

Мішечок № 3

Розмір готового мішечка повинен бути 16 х 16 см. Але прошити потрібно всі сторони, залишивши невеликий отвір, щоб можна було нещільно наповнити мішечок недробленим горохом. Потім отвір зашити і покласти мішечок у морозильну камеру. Використовувати такий компрес за забоїв та синців. Це кріотерапія, її повсюдно застосовують не тільки ударів, а й укусів, опіків, розтягнень та інших м’язових травм. Холод різко знижує чутливість травмованого місця, тобто є ефективним болезаспокійливим засобом. Прикласти холодний мішечок потрібно якомога швидше.

Метеоризм виникає несподівано і може тривати достатньо довго. Це скупчення в організмі надлишків газу у процесі травлення. Це дуже неприємне явище не тільки для людини, що страждає метеоризмом, а й для тих, хто її оточує.

Причини виникнення: стрес, серцева недостатність, надлишкове заковтування повітря, порушення мікрофлори, порушення роботи і захворювання шлунково-кишкового тракту, деформація органів травлення, різні хронічні захворювання, погане вироблення ферментів, неправильне, незбалансоване харчування, вживання певних продуктів. Найчастіше метеоризм зумовлюють чорний хліб і зернові продукти, газовані напої, бобові культури, капуста, молочні продукти, яблука, персики і груші.

Симптоми метеоризму легко помітити: важкість і дискомфорт у шлунку. Потім наростає здуття живота і біль у кишківнику та стравоході, розпочинається бродіння у шлунку і виділення газів. Організм намагається всіма способами позбутися газу, наслідком чого є відрижка і гикавка. Нерідко метеоризм може призвести до закрепів.

До метеоризму потрібно поставитися серйозно, оскільки нерідко він є маячком, що сигналізує про захворювання травної системи і порушення обміну речовин. Підвищений вміст газу в організмі небезпечний для людини, бо може спричинити інтоксикацію.

Народні засоби за метеоризму

Добре виводять гази з організму кмин і кріп, тож варто частіше додавати їх у різні страви. Допомагають і м’ята, любисток, чебрець, буркун. За 30 хвилин до їжі можна з’їсти трішки порошку полину. Страви варто приправляти порошком імбиру або ж приймати його після трапези – по 1/4 чайної ложки.

Чай гастроентерологи рекомендують замінити на настій насіння кропу чи відвар ромашки або ж вживати легкий несолодкий чай. Подрібнити дві чайні ложки кореня кульбаби і залити склянкою холодної води. Залишити на вісім годин, вживати чотири рази на день по 1/4 склянки.

Столову ложку насіння моркви (або петрушки) залити склянкою окропу і залишити на ніч у термосі. Вживати гарячим тричі на день по склянці або шість разів на день по половині склянки.

Подрібнити листя чебрецю і насіння кропу. Змішати по чайній ложці трав і залити склянкою окропу. Настоювати впродовж десяти хвилин під кришкою, після чого довести до кипіння. Залишити знову на десять хвилин і процідити. Вживати теплим щогодини по дві столові ложки.

З’єднати в однаковій кількості горобину, листя м’яти, кріп і валеріану, залити окропом. Настоювати протягом доби. Вживати двічі на день по 100 мл.

Столову ложку полину залити склянкою окропу. Злегка остудити, додати трохи меду, щоб усунути гіркоту. Приймати тричі на день перед їжею по 50 мл.

Натщесерце вранці впродовж десяти днів рекомендують пити свіжовичавлений картопляний сік. Потім треба полежати хоча б 30 хвилин. Після десятиденної перерви можна повторити курс.

Профілактика метеоризму потрібна, щоб уникнути цього явища в майбутньому. Варто усунути зі свого раціону продукти, котрі сприяють скупченню газу в стравоході. Їсти треба небагато, але часто – чотири-п’ять разів на день. Кожен шматочок добре прожувати, тоді він швидко перетравиться. І не можна забувати про прогулянки, спортивні вправи і регулярні обстеження травної системи. Головне в лікуванні в разі метеоризму – комплексний вплив. Вживання ліків не дасть ефекту, якщо не дотримуватися дієти.

Любов БАТІГ

Вірите в міфи про живі бактерії, зміцнення імунітету і благотворний вплив йогуртів на шлунково-кишковий тракт? Вас обманюють. Щонайменше, вони нічого не роблять, але буває і гірше.

E 1442 – удар по підшлунковій

Останнім часом збільшилася кількість пацієнтів з діагнозами панкреатит і панкреонекроз, що ведуть здоровий спосіб життя і активно вживають йогурти. Чимало продуктів містять E 1442 – генетично модифікований кукурудзяний крохмаль (загущувач, стабілізатор). Один з різновидів модифікованих крохмалів – т. зв. “зшиті”, мають величезні розгалужені молекули. Вони містяться ще й у кетчупах і майонезах. Основна небезпека в тому, що достеменно невідомо, чи будуть вони розщеплюватися і яким чином. Вони завдають жорстокий удар по підшлунковій залозі.

Е 210 – потужний алерген

У йогуртах наявність консервантів не бажана, проте вони там є. Найпоширеніші – бензойна та сорбінова кислоти. За наявності консервантів усі лактобактерії гинуть. Яка вже користь від такого йогурту? Бензойну кислоту ховають, маркуючи як “консервант Е 210”. У великих концентраціях вона може приводити до виникнення злоякісних пухлин, негативно впливає на нервову систему, зумовлює сильні алергічні реакції. Хворим і дітям такий продукт медики не рекомендують.

Міф про диво-бактерії

Доведено, що багато з широко розрекламованих диво-бактерій не виживають у шлунку людини довше ніж декілька хвилин і, відповідно, не встигають надати жодного цілющого впливу. Та й говорити про користь кисломолочних продуктів можна тільки тоді, якщо вони натуральні. Користі від йогурту з терміном зберігання понад місяць – ніякої.

Наші вчені стверджують, що йогурт – це безсумнівно корисний продукт. Водночас експеримент фахівців-мікробіологів з Канадського університету Гвельфа, під час якого вони намагалися знайти “корисні бактерії” в декількох розрекламованих “чудо”-напоях, не виявив у жодній із сотень протестованих баночок цілющих мікроорганізмів.

Фруктовий обман

Ніхто не попереджає покупця про те, що, купуючи йогурт зі смаком груші, ми насправді “купуємо ілюзію”. Фруктова есенція обдурює смакові рецептори завдяки присутності в ній бутилових ефірних з’єднань оцтової кислоти. Вони наче нешкідливі. Однак бутилацетат – це розчинник, який застосовують у виробництві лакофарбових матеріалів. Не варто розслаблятися і за наявності шматочків справжніх фруктів, адже вони захищені від псування стерилізацією шляхом опромінення “мирним атомом”.

1. Говоріть повільно, але думайте швидко.
2. Не судіть про людей за їхніми родичами.
3. Коли ви говорите “Я тебе люблю”, говоріть правду!
4. Коли ви говорите “Я жалкую”, дивіться людині в очі.
5. Ніколи не смійтеся з чужих снів і мрій.
6. Давайте людям більше, ніж вони очікують, і робіть це з радістю.
7. Завжди тримайте в голові улюблений вірш.
8. Не вірте всьому, що чуєте, витрачайте все, що маєте, спіть, поки не виспитеся.
9. Велика любов і величезні досягнення завжди вимагають великого ризику.
10. Коли ви програєте, постарайтеся отримати з цього урок, а то й користь.
11. Поважайте себе, поважайте інших, відповідайте за всі свої вчинки.
12. Не дозволяйте маленькій суперечці зруйнувати велику дружбу.
13. Коли розумієте, що зробили помилку, постарайтеся не “зам’яти” її, а швидко виправити.
14. Щодня проводьте певний час на самоті.
15. Будьте відкритими до обміну, але не випускайте з рук ваших цінностей.
16. Іноді мовчання – найкраща відповідь.
17. Читайте більше книг.
18. Вірте в Бога, але завжди замикайте свою машину.
19. У суперечках із коханими звертайтеся до поточної ситуації. Не пригадуйте минулого.
20. Читайте поміж рядків.
21. Діліться своїми знаннями з дітьми. Нині це єдиний відомий спосіб досягти безсмертя.
22. Будьте ніжними із землею. Не смітіть.
23. Ніколи не перебивайте, коли вам лестять.
24. Не втручайтеся в чужі справи, не давайте порожніх рад.
25. Не довіряйте тим, хто цілується з вами, не заплющуючи очей.
26. Раз на рік вирушайте туди, де ви не бували.
27. Якщо ви заробите великі гроші, частину з них віддайте на допомогу іншим.
28. Пам’ятайте, не отримати бажаного – це іноді й називають щастям.
29. Слухайтеся лікарів, але вчіться порушувати деякі їхні заборони.
30. Оцінюйте свій успіх за тим, чим вам довелося пожертвувати, щоб домогтися його.
31. Ваше “я” – і є кінцева точка вашої подорожі.
32. Ставтеся до любові та приготування їжі з безрозсудною безтурботністю.

Поєднання прополісу й молока дає особливий ефект: окрім того, що усуває застуду й легеневі захворювання, поліпшується загальне самопочуття, сон, зникає дратівливість і втома.

10-відсоткову настоянку прополісу краще купити в аптеці. Пляшки ємністю 25 мл вам вистачить надовго, а коштує вона лише декілька гривень.

Приймати засіб потрібно ввечері, перед сном, по 20 крапель у 100 мл гарячого молока. Вживати впродовж десяти днів щомісяця. Курс повторювати чотири-шість місяців.

Під час лікування в разі застуди у дітей позитивний ефект настає після прийому перших крапель настоянки прополісу. Дошкільнятам достатньо на ніч дати одну-дві краплі прополісу на третину склянки гарячого молока.

За панкреатиту, гастриту, виразки шлунка, захворювань печінки приймайте настоянку за вказаною схемою впродовж шести місяців.

Прополіс з молоком знижує рівень холестерину в крові, гоїть екземи та інші шкірні захворювання, нормалізує менструальний цикл у жінок.

Суттєво впливає прополіс на стабілізацію психіки за стресів та перевтоми. Якщо ви приймаєте настоянку прополісу, то всі тривожні думки йдуть геть, і ви налаштовується на краще, а це завжди дуже важливо.

Усі бальзами є унікальними й мають велику цілющу силу. Старовинні рецепти бальзамів допоможуть вам завжди відчувати себе на всі сто!

Бальзам “Дев’ять сил”

Використовують по 20 мл уранці та ввечері для загального оздоровлення. У його складі містяться: спиртові витяжки із суміші подрібнених лікувальних засобів – оман, гвоздика, насіння кропу, анісу, кмину, лаванди, чебрецю, материнки, кардамону, мускатний горіх, плоди шипшини, м’ята. Усі сухі компоненти з’єднати у рівних пропорціях. Настоювати впродовж двох-трьох тижнів із розрахунку 100 г збору на літр горілки. Процідити й додати до смаку вишневий, яблучний, полуничний соки, мед і декілька крапель лимонної ефірної олії.

Бальзам “Старовинний рецепт”

У складі бальзаму яблучний сік, мед, коньяк. Усе це настоюють у подрібненому зборі лікарських засобів (кропива, корінь валеріани, мати-й-мачуха, ядро волоського горіха, корінь алтею, липа, материнка, ромашка, полин, гірка меліса, первоцвіт весняний, плоди шипшини). З розрахунку 100 г збору на літр суміші (яблучний сік, мед, коньяк – у рівних пропорціях). Настояти 15 днів. Процідити. Зміцнити напій спиртом до утворення 40-градусної суміші. Такий напій нічим не гірший від аптечного бальзаму Бітнера. Вживати по 20 мл вранці й на ніч як зміцнювальний, полівітамінний засіб, що очищує кров і судини від шлаків, токсинів і холестерину.

Бальзам “Рецепт молодості”

Цей унікальний рецепт створено дуже багато років тому. На основі рослини вербени (сприяє омолодженню й оздоровленню). Крім вербени, використано плоди мускату, сік смородини, мед. Усе це з’єднати в однаковій кількості, меду можна додати трішки більше. Настоювати на коньяку впродовж 15 днів. Процідити, довести до 45-градусного розчину і розлити в темні пляшки. Вживати по 20 мл вранці та перед сном.

Мороз не є небезпечним. Адже можна чудово почуватися, якщо надворі мінус двадцять, але загинути за нульової температури. Адже причиною смерті є не холод, а зниження внутрішньої температури тіла.

Навіть якщо температура повітря буде плюсовою, нерухомо полежавши декілька годин на сніговій кучугурі, можна віддати Богові душу. Тоді внутрішня температура тіла знизиться до критичної (31 ºС) – і серце зупиниться. А от якщо людина тепло вдягнена і правильно поводиться, то не загине навіть у люті морози.

Три прості правила

Перше правило – забезпечити організм “паливом”, аби він виробляв енергію, яка його обігріватиме. “Паливом” є, звісно, їжа. Однак капустяний листок не підійде, потрібно з’їсти шматок сала. Якщо з якихось причин жиру вживати не можна, його потрібно замінити тваринними білками, наприклад, м’ясом. І тільки після ситного сніданку можна виходити надвір.

Друге правило – власне поведінка. На холоді потрібно постійно рухатися! Не можна стояти на місці, тим паче, притулятись до холодних, особливо металевих, предметів. Тоді наш організм віддає своє тепло холоднішій поверхні. Цей процес прискорюється, якщо одяг мокрий, це стосується навіть вологої від поту футболки.

Третє правило – тепло вдягатися! Про це відомо всім. Але потрібно вдягати насамперед натуральні вовняні речі й тепле і, в жодному разі, не тісне взуття. Не забудьте і про шапку, адже через не покриту голову ми втрачаємо 17% тепла.

Окрім того, ми швидше втрачаємо тепло, якщо в організмі порушено циркуляцію крові. Ось чому особливо тепло повинні вдягатися люди похилого віку, малюки, а також ті, хто страждає від захворювань, пов’язаних із порушенням циркуляції крові, наприклад, від атеросклерозу.

Переохолодження

Дуже важливо знати симптоми кожної стадії цього процесу.

Перша фаза. Внутрішня температура тіла становить менш аніж 35 ºС. З’являється “гусяча шкіра”, блідість, людина відчуває слабкість і сонливість, мовлення сповільнюється і стає невиразним.

Друга фаза. Температура тіла знижується до 33 ºС. Шкіра стає холодною, блідою, навіть синюшною. Дихання сповільнюється до восьми-десяти вдихів за хвилину, а пульс зменшується до 40–50 ударів за хвилину. Артеріальний тиск теж знижується. Може виникнути нудота і мимовільне сечовипускання. Порушуються мовлення і координація рухів.

Третя фаза. Температура тіла – 31 ºС і менше. Людина втрачає свідомість. Її м’язи зсудомлені, а щелепи міцно стиснуті. Дихання ледь помітне – три-чотири вдихи за хвилину, а пульс – 32–36 ударів, зіниці розширені. Зрештою серце зупиняється.

Якщо ви побачили, що хтось лежить на тротуарі, не проходьте повз! Не розмірковуйте, твереза ця особа чи ні. Викличте швидку допомогу – так ви можете врятувати людину від смерті.

Не забувайте про три прості правила поведінки, щоби не відчути трьох стадій переохолодження. Правила тепер знаємо, залишилось дочекатись морозів!

За матеріалами інтернет-видань

Пігментні плями розсекречують вік жінки. Спочатку вони з’являються на руках, а пізніше на обличчі. Бувають різних розмірів і форм, найчастіше – круглими з нечіткими, нерівними краями. Ці коричневі плями абсолютно нешкідливі і виникають через скупчення меланіну у верхньому шарі шкіри, особливо коли ви довго перебуваєте під сонячним промінням. Тому, щоб не допустити утворення пігментації, користуйтеся сонцезахисною косметикою.

Спочатку такі плями бліді й непомітні, а потім проступають усе чіткіше. Тож багато жінок задумується над тим, як позбутися цих небажаних провісників віку. Звичайно, сучасні інноваційні методи допомагають розв’язати будь-яку проблему, але, на жаль, вони доступні тільки заможним дамам.

Народні засоби

Найпростіший спосіб відбілити пігментні плями – змащувати проблемні місця кисломолочними продуктами, а безпосередньо плями – ще й соком лимона, грейпфрута або порічок.

Можна наносити маски. Всього потрібно пройти два-три курси, зробивши між ними тижневу перерву.

Гірчична маска

Якщо у вас жирна шкіра, приготуйте гірчичну маску. Гірчичний порошок розведіть теплою водою до утворення кашки. Нанесіть на плями і тримайте, поки не з’явиться відчуття печіння. Змийте і витріть шкіру насухо. Наносьте маску щодня або хоч би через день.

Гірчиця прискорює ріст волосся, тому маску не радять робити, якщо добре помітно волосяний покрив, а також якщо видно розширені судини.

Дріжджова маска

Якщо у вас жирний тип шкіри, розведіть дріжджі тривідсотковим розчином перекису водню до консистенції сметани. Якщо у вас нормальний тип шкіри, замість перекису візьміть теплу кип’ячену воду, а якщо шкіра суха – тепле молоко. Нанесіть і тримайте, поки маска не висохне.

Огіркова маска

Свіжі огірки натріть. Тричі на день накладайте огіркову кашку на проблемні місця і тримайте 10 хвилин.

Медова маска

З’єднайте дві столові ложки меду і сік лимона. Змочіть у цій суміші серветку, покладіть на проблемні місця на 20 хвилин, а тоді змийте.

Якщо у вас жирна шкіра, попередньо вмийтеся з милом. Якщо ж шкіра суха, протріть її лосьйоном, який не містить спирту. Наносьте маски легкими рухами, не розтягуючи шкіри. Знімайте ватним тампоном, змоченим теплою водою або настоєм трав. Потім змастіть шкіру живильним кремом.

Можна використовувати і освітлювальні креми для зрілої шкіри. Але пам’ятайте, що процес відбілювання плям доволі тривалий.

Диво-крем

З’єднайте по столовій ложці меду та кетаміну і чайну ложку вазеліну, додайте одну-дві краплі йоду і перемішайте. Наносьте на чисту шкіру. Не вмивайтеся і не витирайте обличчя щонайменше дві години. Проводьте таку процедуру не менш аніж тричі на тиждень. Шкіра стане еластичною і пружною, зникне пігментація, розгладяться невеликі зморшки.

Підготувала Софія ЩАСЛИВА

Лляне насіння – недорогий, але ефективний засіб, який допоможе “скинути” зайві кілограми і нормалізувати роботу травної системи. Крім того, речовини, які воно містить, зміцнюють імунітет, благотворно впливають на волосся, нігті та шкіру, виводять токсини. Тож як урізноманітнити свій раціон і зробити страви корисними – читайте далі.

Користь лляного насіння

Лляне насіння містить багато корисних і поживних речовин, зокрема жирні кислоти омега-3, калій, магній, вітамін Е та безліч незамінних амінокислот. За регулярного його споживання знижується рівень холестерину, а розчинна клітковина не допускає утворення артеріальних бляшок, які з часом можуть закупорити судини.

Лікарі радять додавати це насіння до страв хворим на діабет другого типу, адже воно здатне зменшувати рівень цукру в крові. Науковці досліджували мишей, хворих на діабет. Виявилося, що у тих тварин, яких підгодовували насінням льону, процес руйнування кісток припинився, а все завдяки жирним кислотам омега-3, на які багате насіння.

Потрапляючи у шлунок, насіння набухає – і з’являється відчуття ситості. А клітковина поліпшує травлення і допомагає уникнути закрепів.

Лляне насіння радять споживати у разі автоімунних захворювань і запальних процесів – артриту і псоріазу. Речовини, на які багате це насіння, затримують розвиток пухлин, тож його добре вживати у разі раку кишківника чи молочної залози.

Лляна сіль

Цією сіллю можна приправляти практично всі страви. На смак вона зовсім не відрізняється від звичайної, проте надзвичайно корисна.

Склад: середня цибулина, зубчик часнику, 2 ст. л. лляного борошна, 2 ст. л. насіння льону, 2 ст. л. насіння кунжуту, 2 ст. л. морської солі.

Приготування. Цибулину і часник дрібно порізати й обсмажити на сухій сковорідці до золотавого кольору. Насіння льону і кунжуту окремо підсмажити на сухій сковорідці та охолодити. Усе з’єднати і перемішати.

Лляне борошно можна придбати або ж приготувати самостійно – просто змолоти насіння льону в кавомолці.

Якщо хочете приготувати більшу порцію, радимо використати готові сушені цибулю і часник, які можна купити у відділі, де продають спеції.

Страви і напої з льоном

Столову ложку лляного насіння залийте двома склянками окропу і залишіть настоюватися на вісім-десять годин. Приймате по 100 мл двічі на добу.

Щоби поліпшити травлення, за годину-дві до сну випийте склянку кефіру або натурального йогурту, додавши трохи лляного насіння. А щоби швидко та ефективно очистити кишківник, снідайте вівсяною кашею на воді без солі та цукру, посипавши її насінням льону, або ж приготуйте очисний вівсяний кисіль із цим насінням.

Ціле або мелене насіння можна додавати до гірчиці, майонезу, овочевих і фруктових соків тощо. А також до каш, картопляного пюре, до готових перших і других страв, до тіста на випічку або посипати ним булочки. Буде дуже смачно, якщо з’єднати кисломолочний сир, сметану і подрібнену зелень та присмачити насінням льону.

Тож насолоджуйтеся смачними і надзвичайно корисними стравами та будьте здоровими!

Підготувала Любов БАТІГ

Колись рицинова олія була у кожній хаті, але тепер про неї незаслужено забули! Проте касторка, як її називають у народі, – незамінний помічник у лікуванні від багатьох недуг та недоліків шкіри. Тож коли вона допоможе? І як використовувати цю диво-олію?

 За допомогою рицинової олії можна позбутися папілом і бородавок. Щодня перед сном утирайте касторку в нарости, поки шкіра її повністю не вбере. Виконуйте цю процедуру регулярно – аж доки не ліквідуєте небажані утворення.

З віком на обличчі та руках з’являються пігментні плями. Й тут теж зарадить рицинова олія. Втирайте її щодня у шкіру, поки пігментні плями не зникнуть. Тільки не радять робити це влітку, дочекайтеся осені.

Касторка допоможе й тим, у кого з’явилися сухі мозолі, а шкіра на ногах загрубіла. Двічі на тиждень перед сном втирайте олійку в ступні, після чого одягайте теплі шкарпетки із натуральних ниток. Поступово мозолі зм’якнуть, а потім і зовсім зникнуть.

Рицинова олія добре заліковує порізи, садна, рани, що довго не загоюються. Обережно, ледь торкаючись поранення, нанесіть розчин і забинтуйте до наступного дня.

У разі застудних захворювань, особливо за сильного кашлю, допоможе суміш касторки та скипидару. Змішайте ці компоненти у пропорції 2:1, трішки підігрійте на водяній бані та втирайте перед сном у грудну клітку і спину.

Як бачимо, ці ліки не нові, проте ефективні й натуральні!

“Дуже хочу схуднути й уже досягла певного успіху. Я відмовилася від цукру, але так незвично пити несолодкий чай або каву – дуже хочеться підсолодити собі життя. На думку спадають лише цукрозамінники. Чи можуть вони бути небезпечними для здоров’я?”

Марина Волосацьких, м. Павлоград

Нам пропонують безліч різних препаратів, продуктів і  біодобавок, які здатні замінити цукор. Вони бувають натуральними та штучними. Хворим на діабет лікарі радять почергово вживати натуральні вуглеводні замінники цукру та штучні підсоло джувачі. Але тим, хто дотриму ється дієти, натуральні цукрозамінники не підходять зовсім, а дже вони так само калорійні, як і цукор.

Дуже часто люди відмовляються від цукру, вважаючи його “білою смертю”, натомість споживають низькокалорійні солодкі напої та жувальні гумки без цукру й упевнені, що це не зашкодить їхньому здоров’ю та фігурі. Але насправді це не так.

Натуральні цукрозамінники

До натуральних замінників цукру належать фруктоза, сорбіт та ксиліт. Їхня енергетична цінність у півтора-два рази менша, ніж у цукру.

Фруктозу виготовляють із  фруктів і ягід, це складова меду. Зовні вона схожа на цукор, проте майже вдвічі солодша. Фруктоза абсолютно нешкідлива, однак доволі калорійна, а тому не сприяє схудненню.

Ксиліт виготовляють з горобини, сорбіт  – із качанів кукурудзи і  насіння бавовни. Недоліками цих замінників цукру є те, що у великих дозах вони спричиняють діарею, розлади шлунка і сприяють розвитку холециститу. Крім того, як і фруктоза, доволі калорійні.

Штучні цукрозамінники

Дозволеними й найбільш популярними в Україні є сахарин, цикламат, аспартам і сукралоза. Проте більшість із них організм не може засвоювати.

Сахарин солодший, аніж цукор, у середньому в 300 разів. Ця речовина з’явилася однією з  перших на ринку замінників цукру. Але тепер у  США, Канаді та Євросоюзі сахарин заборонено, а дже вчені довели, що він сприяє розвитку раку і впливає на загострення жовчнокам’яної хвороби. А  ще підсолоджувач заборонено вживати вагітним.

Цикламат винайшли понад 70 років тому, він солодший, ніж цукор, приблизно в 40 разів. Цей замінник заборонено вживати вагітним жінкам і  дітям. Окрім того, деякі фахівці вважають, що він провокує ниркову недостатність. З 1969 року цикламат заборонено у багатьох країнах, зокрема у США, Франції та Великобританії.

Аспартам солодший від цукру майже в 150 разів. Його рідко використовують окремо, зазвичай змішують із цикламатом і  сахарином. Цей замінник цукру є у  складі понад шести тисяч найменуваннь продуктів. Багато експертів визнали цю речовину небезпечною, а дже вона може зумовити епілепсію, хронічну втому, діабет, розумову відсталість, розвиток пухлини мозку та інші хвороби. Також аспартам заборонено вживати вагітним жінкам і дітям. У разі передозуваня можлива втрата пам’яті, захворювання дітородних органів, збільшення ваги тощо.

Ацесульфам у 200 разів солодший від цукру. Його часто можна віднайти в складі морозива, цукерок, газованих напоїв. Цей замінник цукру погано розчиняється і містить метиловий спирт, що негативно впливає на серцево-судинну та нервову системи, а також може спричинити звикання. Ацесульфам заборонено у США.

Чи допоможуть цукрозамінники схуднути?

Фахівці з Північної Кароліни (США) довели, що цукрозамінники можуть мати зворотну дію – людина, навпаки, може набрати зайву вагу. Ті, хто вживає цукрозамінники, намагаються отримати з  решти їжі якомога більше калорій. Таким чином в організмі сповільнюється метаболізм,

а це негативно впливає на фігуру.

Місія – замінити цукор

Як же бути, якщо ви намагаєтеся не вживати цукру, а так хочеться солоденького? Фахівці розробили підсоло джувачі нового типу.

Стевіозид отримують зі стевії (медової трави), й він у сотні разів солодший, ніж цукор. Зі шкірки цитрусових виробляють речовину, яка теж може замінити цукор,  – цитрозу. Вона солодша від цукру приблизно в 1800–2000 разів і, що важливо, безпечна. Також існує підсолоджувач на основі природних білків – монелін. Але цей замінник нам наразі недоступний, оскільки його виробництво дуже дороге.

Якщо ви плануєте дотримуватися якоїсь дієти і  вживати цукрозамінники, обов’язково порадьтеся з дієтологом і  терапевтом. А ще, уважно читайте інформацію на упакуванні дієтичних продуктів. Якщо вони містять шкідливі цукрозамінники, не купуйте їх.

Не варто ризикувати здоров’ям заради втрати зайвих кілограмів, а дже красивою є насамперед здорова людина!

Софія ЩАСЛИВА

 

 

 

Уміння заварювати трави колись уважали даром. Тільки окремі люди – цілителі – знали, як це робити і якою травою лікувати в разі тієї чи іншої хвороби.

Заварювання трав – це справжня наука, яка ґрунтується на розумінні особливостей людського організму і знанні

властивостей лікар ських рослин. Звісно, неможливо знати все, проте кожному до снаги вивчити основні правила.

Правила

Ось основні правила, яких варто дотримуватися, заварюючи трави:

1. Не використовуйте трави, які лежать засушені вже декілька років.

2. Не зберігайте в  одному мішечку (коробці, посудині) декілька видів трав.

3. Не заварюте сировини в мідній або алюмінієвій посудині. Краще оберіть фаянсовий чи скляний посуд.

4. Не готуйте відразу великої кількості відвару. Зваріть стільки, скільки вип’єте впродовж доби.

5. Щоби зробити настій, залийте трави окропом і  дайте постояти в  щільно закритому посуді щонайменше дві години.

6. Не кип’ятіть сировини надто довго. Цілком достатньо буде декількох хвилин.

7. Пийте настої теплими  – тоді вони будуть ефективнішими.

8. В жодному разі не переривайте курсу лікування, навіть якщо він триває місяць чи більше.

Методи

Трав’яний настій готують гарячим і  холодним способом.

Гарячий спосіб.

Узяти 40 г подрібненої сировини, всипати в  термос і  залити окропом (0,5 л). Залишити настоюватися до ранку, тобто на шість-десять годин. Потім процідити.

Холодний спосіб. Подрібнений трав’яний збір залити кип’яченою водою кімнатної температури, накрити кришкою і  залишити настоюватися на чотири-дванадцять годин. Готовий настій процідити.

Щоби приготувати відвар, сировину подрібнити, залити окропом і поварити на слабкому вогні впродовж півгодини. Процідити й долити кип’яченої води.

Відвар можна приготувати й іншим способом. Подрібнену траву залити холодною водою, перемішати, закрити кришкою і  залишити настоюватися на вісім годин. Поставити на слабкий вогонь і варити впродовж семи хвилин, не відкриваючи кришки. Дати настоятися впродовж півгодини і процідити. За потреби можна долити кип’яченої води.

Щоби правильно приготувати лікар ські трав’яні відвари і  настої в домашніх умовах, візьміть до уваги, що столова ложка містить 15 г подрібненої трав’яної сировини, а столова ложка з вершечком – 20 г; десертна ложка – 10 г, чайна ложка – 5 г.

За матеріалами Інтернет-видань

 

 

У середині ХХ сторіччя американ ський лікаргінеколог Арнольд Кегель винайшов простий спосіб як допомогти жінкам, які після пологів зазнавали труднощів із контролем сечовипускання. Він виявив, що здебільшого рятують три прості вправи, які зміцнюють тазові м’язи. Ці вправи є корисними і за лікування від багатьох інших захворювань.

Але – і це найцікавіше – виявилося, що вони стануть у пригоді не тільки жінкам, а й чоловікам!

Потрібні кожному

Вправи Кегеля дають змогу зменшити і навіть усунути проблему нетримання сечі, поліпшують кровопостачання у статевих органах, допомагають контролювати і навіть посилити відчуття оргазму, в жінок відновлюють тонус м’язів піхви після пологів, а в чоловіків підвищують потенцію і не допускають передчасної еякуляції. Вправи корисні навіть дітям, оскільки здатні налагодити контроль сечовипускання. Коректують і деякі вікові проблеми, адже з плином років відбувається загальне зниження тонусу організму і тазової мускулатури, що негативно позначається на інтимних стосунках. Ці вправи стали дуже популярними. У багатьох країнах їх навіть включили до шкільної програми і комплексів вправ лікувальної фізкультури.

Тренування м’язів тазового дна допомагає в разі багатьох порушень функцій сечостатевих органів у чоловіків і жінок (нетримання сечі, простатиту та ін.), регуляції сексуальних функцій (ерекції, еякуляції, оргазму) і захворювань прямої кишки (геморою, нетримання газів чи калу тощо). Навіть якщо у вас немає

ознак слабкості м’язів тазового дна, тренування поліпшить кровопостачання в органах малого тазу, відновить їхню анатомію. Це чудова профілактика і лікування застою венозної крові, хронічних запальних процесів і опущення стінок піхви, а отже профілактика і лікування тазового болю, гіпоплазії статевих органів, недостатньої чутливості у статевому житті, проблем із виношуванням плоду, нетримання сечі.

Методика виконання

Перед початком виконання вправ потрібно навчитися відчувати роботу сфінктера сечового міхура і м’язів тазового дна. Для цього треба спробувати під час сечовипускання ненадовго призупинити цей процес. Скоротяться саме ті м’язи, які потрібно буде тренувати.

Потрібно виконати лише чотири вправи.

1. Повільне стискання

Напружте м’язи, як під час зупинки сечовипускання. Порахуйте до трьох, а потім розслабтеся.

2. Швидке скорочення

Декілька разів швидко напружте і розслабте потрібні м’язи.

3. Повільне виштовхування

Тужтеся, як за сечовипускання або очищення кишківника, полічіть до трьох, а потім розслабтеся. Напружуються не лише тазові м’язи, а й м’язи живота.

4. “Ліфт”

Напружуйте м’язи так, наче плавно підіймаєтеся ліфтом: злегка напружте м’язи (перший “поверх”) і затримайте на три-п’ять секунд, тоді напружте трохи сильніше (другий “поверх”), затримайте і далі “підіймайтеся” до своєї межі (чотири-сім “поверхів”). “Спускайтеся” так само поетапно, затримуючись на кожному рівні на декілька секунд.

Почніть тpенування з десяти повільних стискань, десяти скорочень і десяти виштовхувань. Виконуйте п’ять разів на день. За тиждень вправи повторюйте по п’ятнадцять разів так само п’ять разів на день. Хоча рахувати зовсім не обов’язково, достатньо навчитись відчувати напруження після короткого тренування.

Ви може виконувати вправи де завгодно й у будь-якій позі, це абсолютно не помітно і не потребує зусиль. Ну а тренування у різних позах (стоячи, лежачи, сидячи, навприсядки) лише додатково поліпшить тонус м’язів тазового дна.

Спершу може бути важко утримувати м’язи напруженими. Або ж ви не зможете виконувати скорочення досить швидко чи pитмічно. Це відбувається тому, що м’язи слабкі. Контpоль поліпшується з практикою. А якщо м’язи втомилися, а ви ще не закінчили тренування, трішки відпочиньте і виконуйте далі.

За статистикою, впродовж року 25–30 осіб зі ста викликають швидку медичну допомогу, а дехто і не раз. Важлива кожна хвилина, особливо коли допомоги потребують кардіологічні хворі. Про швидкість прибуття лікарів, відстані та стан доріг говорити немає сенсу – все й так відомо. Тому поговоримо про те, як допомогти собі або близькій людині, якщо під рукою немає потрібних ліків, а бригада “швидкої” затриму ється.

Біль у грудях

Однією з найпоширеніших причин виклику “швидкої” є біль у грудях. Зазвичай він сигналізує про приступ стенокардії, але щоби правильно діагностувати захворювання, потрібно знати його симптоми. Біль за стенокардії часто виникає після фізичного або психічного навантаження. Душить, здавлює, стискає у грудях, біль може віддавати у ліве передпліччя, ліве плече, шию, нижню щелепу.

Потрібно негайно зайняти зручну позу, ноги бажано опустити донизу, відчинити вікно, розстебнути одяг, що стискає. Декому допомагає кашель – сильний, глибокий, що йде з глибини грудей. Перш аніж кашлянути, потрібно зробити глибокий вдих. Вдих і кашель повторюйте приблизно що дві секунди без перепочинку, доки не відчуєте полегшення.

Якщо біль за грудиною з’явився після стресу, то можна прийняти такі препарати: “Феназепам”, “Реланіум”, настоянку пустирника, корвалол, валокордин, валідол. Якщо ж нічого немає, покладіть під язик м’ятний льодяник. Валідол, який багато хто вважає мало не основними ліками при стенокардії, має таку саму дію, як і звичайна м’ятна цукерка.

Якщо біль не минув, покладіть під язик таблетку нітрогліцерину або прийміть одну дозу “Нітроспрею”. Якщо раніше ви не вживали цього препарату, будьте обережними – може різко знизитися тиск. Як правило, біль за стенокардії довго не триває.

Біль, що посилю ється під час глибокого дихання, ймовірно, спричиняє остеохондроз або міжреберна невралгія.

Якщо ж у вас надмірно сильне серцебиття – тахікардія, напад стався вперше і супрово джу ють слабкість, запаморочення, то терміново набирайте “103”, а поки бригада поспішає до вас на допомогу, щоби полегшити біль, скористайтеся простим і безпечним способом: упродовж 10–15 секунд з інтервалом хвилина-дві сильно напружуйте м’язи живота і кінцівок (тужтеся). Можна так само затримати дихання на 10 секунд у фазі глибокого вдиху.

Гіпертонічний криз

Часом трапля ється так, що за різкого підвищення тиску хворий чекає на “швидку” і не приймає ліків, які раніше призначив лікар. У такому разі існує небезпека виникнення інсульту. Навіть якщо ви викликали лікаря, обов’язково спробуйте самі знизити тиск тими препаратами, які маєте під рукою. Ліки подіють значно швидше, якщо розсмоктати таблетку “Клофеліну”, “Еналаприлу” або іншого гіпотензивного засобу.

Якщо тиск не дуже високий, то його цілком можна знизити за допомогою звичайної води. Що п’ять хвилин упродовж півгодини випивайте по чайній ложці води, крім того, дві-три хвилини постійте під душем (температура води повинна бути приблизно 33 ˚С), але не змочуйте голови. Також можна перетягнути гумкою або стрічкою на п’ять хвилин верхню фалангу великого пальця. Помасажуйте впродовж декількох хвилин перший шийний хребець (прямо під основою черепа). Опустіть ноги до колін у гарячу воду (тільки якщо у вас немає варикозу) і тримайте, поки не відчуєте, що тиск знизився.

Є ще один засіб, який має бути в кожній домашній аптечці, а ще краще – в кишені у кожного гіпертоніка – це ефірна олія ілангілангу. В разі різкого підвищення тиску втирайте у скроні по одні-дві краплі. Це справді допомагає.

Біль у животі й не тільки

Що можна зробити до приїзду “швидкої”, якщо турбує нестерпний біль у животі? Насамперед покладіть хворому на живіт холод, найкраще – пластикову пляшку із замороженою водою або мішечок з льодом, обгорнутий рушником, або й просто рушник, змочений холодною водою. У жодному разі не кладіть на живіт грілку, не робіть очисних клізм і не вживайте знеболювальних препаратів. Помасажуйте живіт за годинниковою стрілкою (якщо біль негострий).

Якщо трапилося загострення радикуліту чи остеохондрозу, вгамувати біль допоможе суміш косметичного крему, що добре всмоктується, та семи-десяти крапель ефіру м’яти японської. Є і такий перевірений рецепт: розтовкти до утворення порошку декілька плодів кінського каштана та змішати з двома столовими ложками камфорної олії. Намастити тонким шаром на скибочку житнього хліба і прикласти на ніч до хворого місця.

Ніколи і за жодних обставин

Без консультації з лікарем не давайте жодних препаратів дітям до 12 років.

Не вживайте більш аніж один вид медикаменту однієї фармакологічної групи. Більшість ліків взаємодіють дуже непередбачувано, і про їхню сумісність чи несумісність може знати тільки фахівець.

Якщо стало погано літній людині й вона знепритомніла, не намагайтеся “пригостити” її тими ліками, які приймаєте ви! Були випадки, коли людині, в якої впав тиск, дали нітрогліцерин, і її стан ще погіршився.

За матеріалами інтернет-видань

 

На думку дієтологів-натуропатів, здоров’я людини на 30% залежить від харчування. Причиною багатьох хвороб є надмірне захоплення їжею тваринного похо дження. Оскільки організм не встигає засвоювати білки, надлишок їх починає гнити, продукти розкладання (токсини) потрапляють у кров, а вона розносить їх усім організмом, що спричиняє отруєння.

Звичайно, усунути негативні симптоми отруєння можна за допомогою розрекламованих лікарських препаратів. Але чи варто звикати до них? Адже, як відомо, немає абсолютно нешкідливих ліків. За кожним препаратом тягнеться цілий шлейф усіляких побічних ефектів.

Навіть на Заході вже відомо про засіб під назвою “Кисіль Ізотова”. Тож пора і нам ознайомитися з корисними властивостями цього натурального засобу. Лікар Ізотов пропонує раціональний, надійний та безпечний спосіб оздоровлення й очищення організму від токсинів – вживання приготованого в домашніх умовах вівсяного киселю.

Усі вітаміни – в киселі

Перша згадка про цей напій з’явилася ще в XVI сторіччі. В одній із найпопулярніших книг того часу – “Домострої” – поряд із такими вишуканими стравами, як стерляжа юшка і семишарова кулебяка, подано і рецепт вівсяного киселю. Наші пращури не випадково зарахували його до смачної та здорової їжі. У давнину квашений овес традиційно використовували у лікуванні селезінки, за що він отримав назву “селезінкового”.

Володимир Кирилович Ізотов, лікар вірусолог за професією, звернувшись до досвіду попередніх років і доповнивши його сучасними знаннями, створив свій рецепт вівсяного киселю (винахід запатентовано 1992 року). Ця страва має ще більше цілющих властивостей.

Не так часто можна натрапити на продукт харчування, що містить стільки багато незамінних амінокислот (триптофан, лізин, холін, лецитин, метіонін) та вітамінів (В₁, В₂, В₅, Е, А, РР). Холін регулює жировий обмін, знижує вміст холестерину і має протисклеротичну дію. Метіонін нормалізує обмін речовин, перешкоджає відкладанню жиру в печінці, поліпшує роботу підшлункової залози. Лецитин сприяє розщепленню і виведенню надмірної кількості холестерину.

Про те, наскільки важливо вживати багатий на вітаміни вівсяний кисіль, свідчать такі факти: дефіцит вітаміну В₂ спричиняє сухість, тріщини та виразки на губах і випадіння волосся; за дефіциту вітаміну А розвивається куряча сліпота, шкіра блідне, стає сухою, лущиться, підвищується схильність до різних гнійних захворювань; якщо ж в організмі замало вітаміну РР, людина страждає від проносів, психічних розладів, погіршення пам’яті, депресії.

Кисіль Ізотова багатий на мінеральні речовини (кальцій, калій, магній, залізо, фтор), які забезпечують нормальну життєдіяльність організму, підтримують водно-сольовий баланс і поліпшують функції ферментів. Наприклад, магній знижує кров’яний тиск, поліпшує роботу кишківника, стимулює виділення жовчі. Кальцій бере участь у механізмі згортання крові. Калій посилює виведення води з організму, не допускаючи набряків.

На особистому прикладі

В архіві лікаря Ізотова – понад 1000 листів, які підтверджують: вівсяний кисіль повертає хворих до життя. Ті, кому за п’ятдесят, нерідко помічають, що цей засіб має омолоджувальну дію – поліпшується зовнішній вигляд, підвищується активність організму. Тож вівсяний кисіль ще й уповільнює процеси старіння, адже є своєрідним природним біологічним стимулятором. Він підвищує витривалість організму, а значить сприяє довголіттю.

До речі, перш аніж рекомендувати свій диво-кисіль іншим, лікар Ізотов випробував його на собі. Ефект був надзвичайним! Річ у тім, що вчений переніс кліщовий енцефаліт, унаслідок чого з’явився цілий букет хвороб: ішемічна хвороба серця, порушення ритму, гіпертонія, сечокам’яна хвороба, ослаблення слуху… Чим тільки його не лікували! Бувало, за порадою своїх колег Володимир Ізотов приймав по 33 таблетки на добу. До всього виникла алергія на безліч препаратів. Учений змушений був шукати свій спосіб боротьби з наслідками підступної інфекції.

Вівсяний кисіль буквально поставив його на ноги. За вісім років регулярного вживання киселю лікар Ізотов став практично здоровим. Він жодного разу не звертався до своїх колег, відчув незвичайний приплив бадьорості та енергії, а основне – суттєво зміцнив підвалини свого здоров’я – імунітет.

Буручи до уваги численні листи, які Володимир Ізотов отримує від шанувальників вівсяного киселю, люди не тільки позбавляються своїх недуг, а й відчувають поліпшення загального стану. В тих, хто вживає кисіль регулярно, знижується втома, підвищується працездатність, краще працює мозок, в тілі з’являється незвичайна легкість. Особливо захоплені відгуки надходять від літніх людей, яким вівсяний кисіль допомагає впоратися із захворюваннями шлунковокишкового тракту, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, серцево-судинної системи, сприяє реабілітації після інфаркту міокарда.

Кисіль має цілющу дію навіть за таких захворювань, від яких важко вилікуватися традиційними способами. Ймовірно, цей засіб налаштовує організм на те, щоби він сам упорався з усіма недугами.

Як приготувати вівсяний кисіль

Щоби отримати вівсяний концентрат, з якого готують вівсяний кисіль, потрібно виконати декілька послідовних операцій.

Бродіння. У трилітрову скляну банку влити два літри кип’яченої води, попередньо охоло дженої до температури щойно видоєного молока. Додати півкілограма вівсяної крупи “Геркулес” та півсклянки (100 мл) кефіру. Банку зав’язати

марлею, обгорнути щільним папером чи грубою тканиною (взимку поставити біля батареї) і залишити бродити. Щоби поліпшити цей процес, можна додати 10–15 столових ложок подрібненого вівса, попередньо змеленого в кавомолці. Якщо у всій товщі водної суспензії вівсянки спостерігатимете характерне розшарування і появу бульбашок, значить, відбувається бродіння. Зазвичай молочнокисле бродіння триває добу-дві. Залишати на довше не варто, бо це погіршує смакові якості киселю.

Фільтрація. Після закінчення процесу бродіння суміш потрібно відфільтрувати. Як відстійник можна використати скляну трилітрову банку, а найкращим фільтром буде друшляк з діаметром отворів два міліметри. Фільтр розмістити над відстійником і пропустити через нього суспензію вівсянки. Щільний осад постійно скупчуватиметься на фільтрі, його треба промивати невеликою кількістю проточної холодної води, час до часу інтенсивно помішуючи. Згусток, що залишився на фільтрі після промивання, не викидайте, краще віддайте собакам: для них це справжні ласощі.

Оброблення фільтрату. Фільтрат залишити у відстійнику на 16–18 годин. Утвориться два шари: верхній шар – рідина (квас), нижній – білий пухкий осад.

Рідину треба злити, наскільки це можливо. Решту збовтати із нижнім шаром, який і є вівсяним концентратом (з нього не тільки готують кисіль, а й додають замість кефіру (дві столові ложки) до водної суспензії вівсянки).

Зберігання вівсяного концентрату. Вівсяний концентрат перекласти у менші скляні банки і закрити. Зберігати у холодильнику щонайбільше 21 день.

Споживання. Декілька столових ложок вівсяного концентрату (від п’яти до десяти – на ваш смак) розмішати у двох склянках холодної води, поставити на слабкий вогонь і закип’ятити, інтенсивно

помішуючи дерев’яною ложкою, потім уварити до бажаної густини (достатньо п’яти хвилин). Наприкінці додати сіль, масло чи олію й трішки охолодити. Споживати краще на сніданок із чорним хлібом. Кисіль має нейтральний смак, тому не бійтеся додавати спеції та зелень, мед чи фрукти.

Сам квас можна пити просто так, використовувати замість молочної сироватки, молока чи рідини у випічці. Основа на кисіль схожа до сметани, тому її добре додавати до тушкованих овочів, соусу до голубців, як згущувач до підлив. Тож смакуйте киселем і будьте здоровими!

Повернути стрілки свого біологічного годинника назад і омолодити організм можливо! Це не так уже
й складно, достатньо перейняти досвід східних мудреців.

Легенди і реалії

Якось один східний правитель захотів дізнатися, хто ж у його країні найстаріший. До нього привели 102-річного горянина, абсолютно здорового й оптимістично налаштованого. Він і повідав правителю один із секретів свого здоров’я.

Інша японська легенда розповідає, що в давні часи жив один щасливий чоловік, якому батько передав безцінне знання про точку довголіття, або точку від ста хвороб.

Виконуючи батькові вказівки, син щодня припікав цю точку і жив так довго, що побачив народження та смерть декількох імператорів.

Масаж і прогрівання точок – одні з найдавніших (виникли декілька тисяч років тому) методів лікування, поширені на Сході. Всього на тілі людини є 365 точок та 12 основних меридіан, як і кількість днів і місяців у році. Дію точкового масажу засновано на вченні про меридіани й канали, пов’язані з певними органами. Китайські медики розглядали тіло як енергетичну систему й вірили, що за допомогою масажу чи припікання можна впливати на перебіг енергії і функціональну активність органів.

Технологія

Точку від ста недуг називають Цзусан-лі. З китайської “цзу” – нога, “сань” – три, “лі” – селище, розташоване на жвавому шляху. Тож канали можна порівняти з дорогами, а точки – з селищами, які розташовані вздовж доріг. Точка Цзу-сань-лі – це селище, розташоване на нозі на три цуні нижче від коліна.

Цю точку вважають однією з основних. На Сході її масажують не тільки хворі, а й здорові люди, щоби запобігти хворобам та продовжити життя! Стародавні трактати з китайської медицини розповідають, що масаж і прогрівання Цзу-сань-лі лікує чоловіків і жінок від сотні хвороб: перевтоми, захворювань статевої системи й очей, запалення горла, хвороб шлунка й селезінки, захворювань, які пов’язані з ущільненнями. Й тут немає нічого дивного, адже, на думку китайців, основною функцією цієї точки є підтримувати життєву енергію Ци.

Покладіть долоню на коліно. Під четвертим пальцем ви відчуєте ямку – невелике продовгасте заглиблення між зовнішнім краєм колінної чашечки та горбком великої гомілкової кіски. Це і є точка довголіття. Прадавні мудреці часто припікали точки спеціальними полиновими цигарками. Але можна й прогріти їх теплим повітрям із фена (впродовж однієї-трьох хвилин, аж поки шкіра злегка почервоніє (стежте, щоб не отримати термічного опіку!)) або товченим часником (наповнити половину горіхової шкаралупи часниковою кашкою й прикріпити її до ноги в цій точці; тримати, аж поки відчуєте печіння). Здійснювати таку процедуру рекомендують впродовж перших семи днів після появи молодого місяця.

Можна й просто масажувати цю точку – хоч і слабший, але ефект буде: стане міцнішим імунітет, поліпшиться здоров’я, з’явиться бадьорість, покращиться настрій. Масажувати Цзу-сан-лі краще до обіду круговими рухами по дев’ять разів на кожній нозі за годинниковою стрілкою й так упродовж десяти хвилин. Такий масаж стимулюватиме організм. Масаж після обіду і проти годинникової стрілки, навпаки, заспокоюватиме. Під час масажу іноді можна відчути хворобливе поколювання в лобовій частині голови, в ногах і лопатках.

Східні довгожителі славляться своїм здоров’ям та довголіттям. Тож черпайте їхню мудрість, будьте здоровими й живіть довго та щасливо!

 

 

 

 

 

 

Хочете після напруженого робочого дня розслабити шию і плечі, розвантажити поперек, та ще й відчути приплив сил і легкість у всьому тілі? Вправи для хребта здатні поліпшити не тільки наше самопочуття, а й здоров’я.

Пропонуємо вашій увазі декілька дуже простих і ефективних вправ, які створені на основі одного з найдавніших напрямків йоги  – патан джалі. Їх можна виконувати тоді, коли вам зручно. Не потрібно ані килимка, ні спеціального одягу  – тільки трохи вільного часу (п’ять-десять хвилин) і стіна. Ефект залежить лише від того, наскільки ретельно ви виконуватимете кожну вправу. Орієнтуйтеся на свої відчуття.

Що сильніше напруження м’язів ви відчуваєте, то ефективнішим є виконання вправи і кращим буде результат.

1. Поворот голови

Ноги поставити на ширину плечей, руки опустити вздовж тулуба, спину випрямити. Зробити глибокий вдих через ніс, затримати дихання і  декілька разів повільно повернути голову праворуч і  ліворуч. Намагайтеся, щоби підборіддя виступало за лінію ключиці. Видихнути. Повторити п’ять-сім разів. Така вправа допоможе зменшити напруження в  шиї, поліпшить кровопостачання мозку; ви зможете позбутися негативних емоцій, збадьоритися. Якщо виконувати цю вправу щодня впродовж двох-трьох місяців, то минеться відчуття блокади у шийному відділі хребта, підвищиться працездатність.

2. Нахиляння голови

Початкове положення: ноги на ширині плечей, руки опустити вздовж тулуба. Зробити глибокий вдих через ніс, затримати дихання і повільно почергово тричі торкнутися підборіддям правої і лівої ключиць. Видихнути. Повторити п’ять-сім разів. Після виконання такої вправи поліпшиться кровообіг мозку. Крім того, щоденне виконання таких рухів сприяє витягненню трапецієподібного м’яза, допоможе зняти напруження у спині спини.

3. Прогин у грудному відділі

Стати на відстані 50 см від стіни. Початкове положення: стопи разом, руки витягнути вгору й покласти на стіну. Зробивши вдих, прогнути грудний та поперековий відділи хребта, немов прагнучи притиснути грудну клітку до стіни, й поглянути на стелю. Видихнувши, повернутися у початкове положення. Повторити п’ять-сім разів. Така вправа допоможе розтягнути м’язи грудного відділу хребта, збільшити об’єм легенів (відповідно в  організм надходитиме більше кисню), підвищити рухливість плечових суглобів, поліпшити поставу.

4. Витягування

Відступити від стіни на метр і покласти на неї долоні. Дихати через ніс. Вдихаючи, прогнути грудний відділ хребта і поглянути вгору. Видихаючи, нахилитися й поглянути на свій живіт. Коліна й лікті не згинати. Повторити п’ять-сім разів. Прогинання грудного відділу під час вдиху збільшує об’єм легенів на 20%. Нахиляння підвищує рухливість плечових суглобів, покращує поставу і зменшує напруження в шиї і грудному відділі хребта. Навіть виконавши лише цю вправу, ви зможете збадьоритися.

5. Нахиляння до ноги

Зберігаючи початкове положенні, видихаючи, потягнутися пальцями правої руки до правої стопи. Не обов’язково торкнутися підлоги, важливо відчути напруження м’язів опорної руки. Повторити п’ять-сім разів, останнього разу, нахилившись, затриматися на певний час. Повторити, тягнучись до ноги іншою рукою. Ще раз потягнутися тією

рукою, в якій ви відчули більше напруження. Ця вправа допомагає розтягнути м’язи спини і задньої поверхні ніг, щоденне її виконання підвищує рухливість плечових суглобів і поліпшує поставу.

6. Піднімання ноги

Стати у початкове положення. Нахилившись уперед, поглянути на свій живіт, щоб розтягнути й розслабити м’язи шиї. Вдихаючи, відвести ногу назад

і вгору; видихаючи, опустити її на підлогу. Ноги мають бути прямими, а корпус  – нерухомим. Повторити п’ять-сім разів, востаннє затримавши ногу і  витягнувши її так, ніби п’яткою штовхаєте невидиму стіну. Повторити, відводячи іншу ногу. Такі рухи зміцнюють черевний прес і міжхребетні м’язи, особливо ті, що підтримують поперековий відділ. А ще, за регулярного виконання, м’язи стегон і сідниць будуть у тонусі.

7. Скручування хребта

Стати впритул до стіни, повернувшись до неї правим боком. Зігнувши ногу в коліні, підняти її так, щоб стегно було розташоване паралельно до підлоги (гомілка і  стегно мають утворити кут 90 градусів, праву стопу розслабити, ліва має стояти паралельно до стіни на відстані 30 см від неї). Руки витягнути, пальці ніг та рук випрямити. Праве плече має легко торкатися стіни. Обережно намагайтеся притиснути до стіни інше плече. М’язи живота розслабити. Залишитися в  такому положенні й зробити сім-вісім вдихів та видихів. Повернутися до стіни іншим боком і повторити.

Виконуючи таку вправу регулярно, ви зможете зміцнити міжхребетні м’язи й зменшити викривлення хребта.

 

 

 

 

 

Цукровий діабет – це захворювання, за якого підвищується рівень цукру в крові. Більшість хворих мають цукровий діабет І або ІІ типу. Цукровий діабет першого типу – інсулінозалежний. Другий тип найчастіше пов’язаний з ожирінням. Останній виникає поступово, коли підшлункова залоза виробляє інсулін, але його недостатньо для потреб організму, клітини не в змозі його використовувати.

За підвищеного цукру в крові найважливішим є абсолютне дотримання дієти. Можна вживати всі овочі, крім картоплі. До того ж багато овочів та фруктів знижують рівень цукру в крові, наприклад, топінамбур, часник, цибуля, салат, шпинат, чорниця, горобина, грейпфрут. Дуже добре часто споживати квасолю – вона інтенсивно знижує цукор. Потрібно обмежи ти кількість вуглеводів, вживати менше цукру, мед також споживати помірно. Харчуватися варто в один і той самий час не менш аніж тричі на день. Дієта значно покращить ваше самопочуття, а якщо доповнити її народними засобами – діабет більше не буде проблемою!

Лікують трави

За легких форм цукрового діабету можна успішно застосовувати фітотерапію. Адже чимало рослин містять глікокініни, які мають схожу до інсуліну дію. На глікокініни багаті козлятник, стручки квасолі, кукурудзяні рильця, кропива дводомна, кульбаба лікарська, а також чимало інших. Ці рослини мають здатність знижувати вміст цукру в крові. Їх можна вживати окремо, проте ефективніше у зборах.

Візьміть однакову кількість листя чорниці, стулок квасолі й трави вівса (можна використати і насіння). Столову ложку суміші залийте склянкою окропу, проваріть на слабкому вогні впродовж декількох хвилин. Настоюйте годину й процідіть. Пийте по третині настою тричі на день. До нього можна ще додавати лляне насіння: воно корисне, якщо турбує шлунок, а крім того, знижує холестерин.

Проте пам’ятайте: жоден травний збір не замінює дієти. Її обов’язково треба дотримуватися, якщо не хочете серйозних ускладнень! Коли ж не лікуватися, діабет може призвести до втрати зору, серцевих нападів, імпотенції, можлива ампутація кінцівок і навіть смерть.

Рецепт лікаря Рудольфа Бройса

Візьміть по склянці чорнушки (нігелли дама ської), коренів оману високого, трави материнки, сушених гранатових скоринок. Усе розітріть і змішайте. Зберігайте цю суміш у темній щільно закритій банці в прохолодному місці. Споживайте по столовій ложці тричі на день. Курс лікування – чотири тижні поспіль, потім поступово зменшуйте дозу.

Додатково треба готувати чай і відвари з коренів шовковиці, листя манжетки, мирта благородного й листя волоського горіха. Бажано пити такі чаї одночасно із вживанням сухої суміші, в якій міститься чорнушка, тому що лікувальний ефект швидше настає за комплексної терапії.

Щоб приготувати настій із волоського горіха, висушене листя подрібніть, столову ложку сировини залийте склянкою гарячої води і кип’ятіть хвилину, потім настоюйте, поки вода не охолоне. Процідіть і пийте упродовж дня. Таке лікування можна проводити протягом року. Крім діабету, цей чай чудово лікує від зобу та інших захворювань щитовидної залози, ефективний за високого тиску, атеросклерозу, міоми та кісти.

Чай із шовковиці: столову ложку коренів залийте 300 мл води, кип’ятіть на слабкому вогні впродовж п’яти хвилин, настоюйте годину, процідіть і пийте по 100 мл тричі на день. Добре поєднувати цей відвар із настойкою з листя мирта.

Інколи хворому на діабет кортить з’їсти щось із заборонених продуктів. Тоді варто випити відвар манжетки – й рівень цукру після цього не підніметься: десертну ложку трави з квітами заваріть 300 мл окропу та закип’ятіть. Коли охолоне, процідіть, розділіть на дві частини й випийте за два прийоми до вживання їжі. Манжетка усуває чимало хвороб, зцілює від різноманітних запалень, пухлин, грижі, пригнічує бродильні процеси, знімає біль у серці, позбавляє ревматизму, водянки та багатьох інших недуг.

Бузковий чай

Листочки будь-якого бузку можна заварювати й пити в необмеженій кількості й коли завгодно. Такий відвар чудово знижує рівень цукру в крові. Проте заварюйте чай так, щоб його було приємно пити, – концентрований варіант не нашкодить, але відіб’є бажання лікуватися. Нормалізує рівень цукру в крові й настій бузкових бруньок, які заготовляють на стадії їх набухання: 2 ст. л. бруньок залийте 2 скл. окропу, настоюйте шість годин і процідіть. Це добова норма, яку потрібно випити за три-чотири прийоми.

Напій з вівса

Насіння вівса зменшує рівень цукру за діабету. Склянку вівса залийте 5–6 скл. окропу і кип’ятіть на слабкому вогні 50–60 хвилин. Процідіть і пийте в будь-якій кількості. Зберігайте відвар у холодильнику.

Настоянка купени для інсулінозалежних

Відвар коренів і настоянку рослини варто пити в разі інсулінозалежного цукрового діабету, а також задля профілактики діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок. Для лікування приймають по 10 крапель настоянки вранці та вдень упродовж двох тижнів. Настоянку готують на 70-відсотковому спирті: 100 г коріння заливають літром спирту й залишають на 20 днів. Настоянку купени обов’язково потрібно крапати на воду, шипшиновий настій або зелений чай.

Відвар готують двома способами. Залийте літром води 2 ст. л. подрібненого кореня, кип’ятіть півгодини в закритій емальованій каструлі на слабкому вогні. Настоюйте впродовж години. Пийте по 1/3–1/2 скл. чотири рази на день незалежно від вживання їжі.

Знизити вміст цукру в крові допоможе відвар кореня купени на молоці. 50 г подрібненого кореня залийте 3 л свіжого молока й кип’ятіть на слабкому вогні на водяній бані, поки об’єм не зменшиться до літра. Стежте, щоб молоко не “втекло” й не пригоріло. Часто помішуйте. Потім зніміть із вогню і дайте охолонути. Процідіть через два шари марлі й відтисніть, коріння викиньте. Вживайте цей відвар так само, як і настій купени на воді.

Чорниця

Це широко відомий засіб, що знижує цукор у крові. Можна використовувати і ягоди, і листя. Столову ложку свіжого листя чорниці або чайну ложку сухого залийте склянкою окропу. Коли почне закипати, зніміть з вогню, настоюйте дві години, а тоді процідіть. Пийте тричі на день по склянці теплого відвару. Курс лікування – шість місяців.

Відвар горіхових перегородок

За цукрового діабету допомагає підтримати здоров’я відвар перегородок воло ського горіха. 40 г сировини залийте 0,5 л води й томіть протягом години на слабкому вогні. Пийте по столовій ложці перед кожним прийомом їжі.

Лаврове листя і лопух

Візьміть вісім-десять середніх лаврових листків, покладіть у термос і залийте 200 мл окропу та настоюйте добу. Вживайте теплим, щоразу проці джуючи, по чверті склянки три–чотири рази на день. Курс лікування – три–шість днів.

Відвар кореня лопуха поліпшує внутрішню секреторну функцію підшлункової залози, нормалізує обмінні процеси в організмі. Його рекомендовано вживати всім, хто страждає на легку форму діабету, та пацієнтам у переддіабетному стані. Щоб приготувати відвар, візьміть 25 г подрібненого коріння лопуха, покладіть у емальовану каструлю й залийте 0,5 л окропу, накрийте й прогрійте на водяній бані 30 хвилин. Потім настоюйте упродовж години-півтори, а тоді процідіть. Об’єм відвару доведіть кип’яченою водою до 500 мл. Пийте теплим по половині склянки двічі-тричі на день.

Усі відвари й настої вживають перед прийомом їжі. Обов’язково потрібно дотримуватися дієти! Лікування травами можна поєднувати з прийомом препаратів, які знижують цукор. І все ж не захоплюйтеся, навіть якщо маєте сировину на всі рецепти. Впродовж місяця пийте один настій, після двотижневої перерви – інший. Вибирайте найбільш приємний і ефективний саме для вас. І не забувайте узгодити прийом фітокомплексів зі своїм лікарем!

 

 

 

Чарівні напої здоров’я – прості в приготуванні й надзвичайно корисні. Все, що нам потрібно, – це зелень, свіжі овочі чи фрукти та блендер. А результатом буде поповнення сил та енергії, стійкий імунітет і гарний настрій!

 Останнім часом у дієтології з’явилося поняття “зелені коктейлі”. І  саме зараз, з  настанням тепла, нас починає оточувати царство зелені. Вона тішить тепер насиченими барвами, зростає, напоєна енергією сонця та землі. Молода зелень може стати джерелом здоров’я, енергії та краси.

Слово про зелень

Зелень – це не зелені овочі, а саме листя і трави. Це вершки всіх їстівних рослин: петрушки, селери, кропу, шпинату, кмину, чебрецю, м’яти, салату, любистку, часнику, щавлю, моркви, буряків; листя малини, смородини, горобини, ліщини, обліпихи, липи… А також наземна час-тина дикорослих трав: кульбаби, лопуха, кропиви, медунки, хвоща, лободи, подорожника та багатьох інших, які здавна вживали наші предки.

Кожна рослина неповторна й виглядом, і  хімічним складом, і  корисна по-своєму. Багато зелені ми не любимо за її смак чи аромат – скажімо, алое надзвичайно гірке тощо. А  чимало трав узагалі важко уявити в  нашому раціоні, хоча й знаємо про супи з листям гірчиці та салат із кропиви чи кульбаби. Та й навряд хтось з’їдає упродовж дня дві столові ложки зелені, а саме така доза є оптимальною літньої пори, якщо хочете надовго зарядитися енергією та набратися здоров’я.

Велика користь

Найкраще людський організм працює якщо щоденно отримує близько 600 речовин. І  багатюще зелене розмаїття – це незліченне джерело вітамінів, білків, жирів, вуглеводів, мінеральних і  дубильних речовин, органічних кислот, антиоксидантів, фітонцидів, ензимів та безлічі інших біологічно активних компонентів.

В зеленому листі багато фолієвої кислоти, яка незамінна для процесів росту, відновлення і заміни клітин нашого тіла, а також для вироблення червоних кров’яних тілець. З її участю в організмі виробляються “гормони щастя”. Уже заради цього варто активно споживати зелень.

Коктейлі з  зелениною дуже поживні дають відчуття ситості, не створюючи відчуття важкості в шлунку. Зелені коктейлі містять клітковину, необхідну для нормальної діяльності кишківника й виведення з організму токсинів та шкідливих речовин.

Такі напої сприяють нормалізації ваги, допомагають у лікуванні від багатьох хвороб. Щонайдовше за місяць їх вживання ви забуде про кишкові розлади та закрепи. Зелені суміші чудово тонізують, дарують легкість і заря джають енергією. Дуже корисні дітям, вагітним жінкам і літнім людям.

Величезною перевагою таких напоїв є велика кількість хлорофілу. Це “кров” рослин, яка за своїм складом та будовою дивовижно подібна до еритроцитів людської крові, відмінність лише в тому, що в крові є молекула заліза, а в хлорофілі – молекула магнію. Саме завдяки схожості наш організм не затрачає багато зусиль, аби перетравити таку їжу. Крім того, подрібнюючи блендером овочі та фрукти, ви руйнуєте їхню клітинну оболонку, тому організм дуже легко всмоктує та засвоює корисні речовини.

Готуємо разом

Візьміть овочі або фрукти, які вам смакують, і будь-яку зелень на ваш вибір: кріп, салат, петрушку, шпинат, щавель, базилік, пагони селери, гичку буряків чи моркви, листя кропиви, кульбаби, м’яти, алое тощо. Найоптимальніша пропорція  – дві частини зелені на три частини овочів або фруктів. Але зважте, що овочі та фрукти краще не поєднувати в одному коктейлі.

Усі інгредієнти помити, висушити та подрібнити в блендері до утворення однорідної маси. Воду доливайте до отримання комфортної консистенції. Краще брати живу відфільтровану воду, але не водопровідну чи кип’ячену. Її також можна замінити молочними продуктами: кефіром, ряжанкою чи йогуртом без додатків. До зелених коктейлів можна додавати свіжі соки, але пам’ятайте, що деякі не варто вживати у великій кількості.

Зелень бажано використовувати темнозелену, бо саме вона містить максимально багато корисних речовин. А взагалі, фрукти, овочі та зелень краще обирати сезонні. Зрозуміло, що найкращий ефект дасть коктейль зі свіжої городини. Також рекомендують постійно чергувати напої, часто змінюючи складники та пропорції.

Насолоджуємося смаком і користю

Вживати коктейлі ліпше відразу, але за потреби їх можна зберігати в холодильнику впродовж трьох днів. Зелені коктейлі можна пити до прийому їжі або замість нього. Особливо ситними є гичка молодих моркви, буряка, редиски, редьки, брукви, стебла гороху й часнику.

Максимальна денна норма  – дві–чотири склянки. Починати краще з невеликих порцій (склянка на день), щоб зрозуміти, чи подобаються вашому організму такі вітамінні комплекси, та уникнути харчових алергій.

Окрім зелені та овочів чи фруктів, ви можете додавати мед чи сиропи (наприклад, шипшиновий), сік та м’якоть лимону, всипати пригоршню сухих чи пророщених зернят злаків, а також охолодити напій кубиками льоду. Основне  – не намагайтеся накидати туди багато всього й одразу. Орієнтуйтеся на звичні для вас смаки – огірок із кропом та кефіром, лимон із м’ятою, помідор із базиліком… А потім можна дещо змінювати, наприклад, додати невеличкий листочок алое чи пучок морквиння. Якщо вам не сподобався напій – спробуйте розбавити його водою чи йогуртом та додайте меду й лимонного соку. Шукайте ідеальний баланс, адже саме сприймаючи смак та запах, наш організм висловлює свою потребу в певних речовинах.

Можна приготувати дуже незвичайні та смачні зелені суміші. Основне – не боятися експериментувати й прислуховуватися до себе. А цілюща зелень потурбується про вас і про ваше здоров’я.

Підготувала Софія ДЗЕНДЗЕЛЮК

 

Більшість людей складає медикаменти безсистемно, основне – аби зручно. Але неправильне зберігання ліків може не тільки звести нанівець їхню користь, а й зробити їх небезпечними для людини. То куди ж подіти мазі, настоянки та пігулки, повернувшись із аптеки?

 

Насамперед потрібно прочитати інструкцію, додану до препарату. В ній є пункт “умови зберігання” – саме він нам і потрібен. Тут розказано про прийнятну температуру зберігання, рівень освітленості та вологості, безпечність контакту препарату з повітрям. Для більшості ліків згубними є яскраве сонячне світло, волога та висока температура.

Вибір місця

Кухонні шафки – не найкраще місце для зберігання медикаментів. Температура тут постійно коливається, а це зменшує термін придатності ліків та змінює їхні властивості. Настойки та рідина з мазей тут непомітно випаровуватимуться. Отже, концентрація діючих речовин зміниться.

Ванна кімната також протипоказана для зберігання пігулок. У цьому приміщенні дуже висока вологість. Таблетки та капсули гігроскопічні й легко намокають, тож їх потрібно тримати в сухому приміщенні.

Підвіконня – ще одна заборонена дислокація для аптечки. Непостійний температурний режим і яскраве сонячне світло вмить зіпсують ліки.

Зберігання у холодильнику непогана ідея, але там можна залишати лише ін’єкційні розчини (окрім інсуліну!), краплі, свічки та мазі, таблетки у желатиновій оболонці. Але й вони потребують додаткової герметизації. Також не бажано класти медикаменти надто близько до морозилки. Найкраще місце  – полички на дверцятах холодильника.

Щодо “таємничих” вказівок “зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці” або “в сухому прохолодному місці”, то розібратися із ними допоможе, як не дивно, закон. Стандарт регламентує, що фармацевтичні субстанції, які вимагають захисту від дії вологи, потрібно зберігати в прохолодному місці за температури до +15˚С у щільно закупореній тарі з паронепроникних матеріалів (скла, металу, алюмінієвої фольги, товстостінної пластмаси) або в упаковці виробника. Отже, для більшості ліків, призначених для зберігання за кімнатної температури, підійдуть умови від +15˚С до +22˚С. Якщо ж обумовлено інше (сухе прохолодне місце), то препарати потрібно тримати за температури не вище ніж +15˚С – їх можна сміливо класти в холодильник.

Організовуємо аптечку

Аби зберігати ліки правильно, їх треба розсортувати за рекомендаціями на самих препаратах, а також за формою випуску. В холодильнику слід виділити місце на різноманітні ампули, мазі, свічки та окремі таблетки. Всі ці препарати потрібно покласти в герметичну коробочку чи у пластиковий пакет.

Решту препаратів розподіляємо на зовнішні та внутрішні. Не варто залишати поруч спиртові настоянки та очні каплі або сиропи – леткі речовини можуть випаровуватися і змішуватись з іншими компонентами, утворюючи небезпечні сполуки. Варто сформувати групи за основною дією, що полегшить пошук потрібних медикаментів.

Підбираємо упаковку для аптечки  – пластиковий бокс чи пакет або металеву коробку. Картонні пачки використовувати незручно, бо вони швидко псуються, втрачають форму і вбирають вологу. Скляні ємності зручні, але часом можуть бути доволі небезпечними – в критичній ситуації не до акуратності. Тканинні мішечки та косметички згодяться лише прогерметизовані.

Обираємо місце. Комора, коридор або будь-яка кімната, де ви зможете виділити окрему шухляду чи тумбу подалі від батареї, підійдуть ідеально! Тут можна розкласти всі препарати в коробочках. Окремо треба тримати вату та марлевий бинт, лейкопластирі – вони вбирають речовини, які містяться поруч. Окремо потрібно покласти блок екстрених препаратів – йод, зеленку, перекис водню. Ртутний термометр можна тримати в аптечці лише в захисному чохлі або у спеціальному футлярі!

Не забувайте, що обране місце має бути не тільки сухим і затемненим, а й недоступним для дітей і тварин. Найкраще залишати ліки в оригінальних упаковках – так ви ніколи не загубите інструкцій і завжди знатимете, що за мікстура перед вами.

Отож бажаємо вам успішно впорядкувати свою аптечку. А поки розкладатимете препарати, рекомендуємо викинути все, що вже непридатне, адже в препаратах починаються процеси роз-паду й можуть утворюватися токсичні сполуки. Любіть себе та не ризикуйте власним здоров’ям!

Софія ЩАСЛИВА

 

Настав один з найсприятливіших періодів для проведення очисних процедур. Та оскільки всі ми – люди доволі зайняті, то мало хто може дозволити собі таку розкіш, як ґрунтовні глибокі процедури.
Тому в цьому випуску пропонуємо вам відкрити для себе спрощений варіант очищення організму.

Що це дасть? Енергію для життя. Ту частину, яку споживають усілякі бактерії та грибки, що живуть у тілі, тепер ми використовуватимемо для себе! А це означає, що нормалізується сон, настрій стане бадьорим, покращиться травлення, перестануть набрякати ноги…

Отож, готуємо протипаразитний чай (ППЧ). В окрему посудину всипати (на 5–10 (за бажанням) столових ложок чаю каркаде) по чайній ложці полину, пижма, кори дуба, кори крушини. Всі компоненти подрібнити, щоб утворилася однорідна суміш. Це загальна кількість трав для ППЧ на декілька днів.

Полин і пижмо впливають на круглі та стрічкові глисти, бактерії, найпростіші, грибки й віруси багатьох видів. Кора дуба має дубильну дію, загоює всі мікроранки й тріщини від прокусів паразитів. А кора крушини дає м’який проносний ефект, допомагає видаляти залишки паразитів. Доза невелика, основне завдання – нормалізувати дефекацію, а не створити дискомфорт, тому не варто перейматися через наявність такого компонента.

Настій трохи гірчитиме, але гіркота не повинна бути гидкою – робіть слабший чай, аби його було приємно пити. Спробуйте знайти “комфортну” дозу полину – саме він дає гіркоту.

Чайну ложку суміші треба залити склянкою окропу, настоювати 10–15 хвилин, процідити. Пити цей чай за 15–20 хвилин до прийому їжі тричі на день протягом трьох тижнів. Потім зробити тиждень перерви і повторити цикл. Таких циклів за курс має бути не менше ніж три.

Дози для дітей: до 5 років – 1/3 дози дорослого, 5–7 років – 1/2 дози дорослого, 8–10 років – 2/3 дози дорослого, 11–12 років – 3/4 дози дорослого, старшим – доросла доза. Якщо помітите ознаки алергічної реакції, полин у чаї замініть ромашкою у тій же пропорції.

Людям із масою тіла від 40 до 55 кг краще застосовувати коефіцієнт 3/4 щодо стандартного дозування. Від 56 до 75 – доросла доза. Якщо вага тіла коливається в межах 75–100 кг, не треба боятися збільшувати стандартну дозу на чверть. Людям із вагою від 100 кг дозу можна збільшити на третину.

Рецепт ППЧ потрібно що три тижні змінювати, щоб відбулося звикання. Міняємо послідовно по одному виду трави (або протипаразитну, або дубильну, або проносну), але не всі трави одразу! Приклади поєднання на три різні тритижневі цикли прийому: пижмо та полин, пижмо та ромашка, полин та ромашка. Проносне: кору крушини можна чергувати з травою сенни. Кору дуба можна замінити звіробоєм.

Якщо особливих проблем зі здоров’ям та самопочуттям у вас немає, то можна обмежитись лише чаєм. Але якщо ви помічаєте непомірну тягу до солодкого та борошняних виробів, вас мучить безсоння, увесь день почуваєтесь кволими та виснаженими – зробіть іще одне зусилля та пройдіть більш повноцінний курс очищення від паразитів. Лише два додаткові кроки – і ваше життя зміниться на краще!

Отже, крім триразового щоденного прийому ППЧ, вживаємо змелену в кавомолці гвоздику та приймаємо спиртову настоянку календули. Вперше їх приймати треба розпочинати на 7–10 день, а в наступних циклах вживати одразу.

Гвоздика має широкий спектр протипаразитної дії: круглі, стрічкові й плоскі глисти, найпростіші, бактерії, грибки та віруси. Підсилює дію інших протипаразитних трав. Краще змолоти гвоздику самостійно, адже її властивості в такому стані зберігаються лише протягом місяця.

Приймати порошок гвоздики треба раз на день – уранці, за 15–20 хвилин до їжі. Запивати можна “нашим” чаєм. Починати радять з 1/5 чайної ложки і потихеньку до кінця першого тижня прийому довести до 1/3 чайної ложки. Це і буде щоденна доза. Курс прийому – відповідно до вживання ППЧ.

Дітям кількість гвоздики треба вираховувати згідно з вищенаведеними рекомендаціями. Особливо уважними з гвоздикою потрібно бути людям, що мають проблеми з тиском, адже гвоздика може спровокувати його підвищення, якщо прийняти надто велику дозу.

Календула має яскраво виражені бактерицидні властивості щодо деяких збудників, особливо стафілококів і стрептококів. Для нас вона важлива як сильний протигрибковий засіб. Вживати рекомендують залежно від наявності або відсутності тяги до солодкого та борошняних виробів (основна непряма ознака присутності грибків в організмі) двічі або раз на день перед їжею. 40 крапель настоянки розвести в половині склянки води й випити перед прийомом гвоздики та ППЧ вранці. Ввечері повторити. Дітям давати настоянку відповідно до їхнього віку.

Існує ще декілька зауваг щодо проведення такого курсу: після прийому антибіотиків розпочинати боротьбу з глистами та грибками можна лише за три тижні після закінчення курсу медичних препаратів; людям, що мають виразку будь-якого типу, лікування можна проводити лише в стані ремісії захворювання, додавши обов’язковий прийом киселю з льону; алергіки мають поступово додавати до свого раціону по одному виду трав, щоб простежити ймовірність негативних реакцій, а в разі появи алергії – звести прийом компонента до мінімуму чи здійснити рівноцінну заміну.

Ольга ЄВУШ

 

 

 

Багато господинь використовують желатин у приготуванні різноманітних страв, але не всі знають про його користь і те з чого його виготовляють.

Термін “прийшов” до нас із латинської мови й буквально означає “щось замерзле чи застигле”. Желатин виробляють із суміші білкових речовин, що мають тваринне походження. Основа желатину – колаген, який виварюють із сухожиль і кісток, а також із хрящів.

Харчовий желатин буває у вигляді кристаликів або прозорих пластин. Желатин значно важчий за воду, в прохолодній рідині він набухає, а в теплій – добре розчиняється.

Желатин у великій кількості містить гліцин. Відомо, що в білкових продуктах гліцину дуже мало, тому желатин доповнює м’ясні страви, роблячи прийом їжі більш повноцінним. З мікроелементів в невеликих кількостях присутні фосфор, кальцій і сірка. У своєму складі желатин має 87,2% білків, 0,4% жирів і 0,7% вуглеводів.

Споживати желатин корисно для відновлення сполучних тканин в організмі. Цьому завдячуємо амінокислотам протеїнів – проліну та гідроксипроліну. Страви з желатином рекомендують вживати людям із переломами кісток, а також усім, у кого кістки дуже ламкі. Тому желатин застосовують у разі остеохондрозу. Крім кісток і суглобів, желатину потребують волосся, шкіра та нігті. Спеціальні желатинові маски для обличчя та волосся використовують у косметології, а для нігтів роблять желатинові ванночки.

Звісно, найбільшу користь приносить не той желатин, який продають у пакетиках, а натуральний, утворений унаслідок тривалого варіння кісток та інших м’ясних продуктів. Це смачні домашні страви: холодець і желе, сальтисон і цукати, муси та студні.

Однак радимо спробувати вам такий рецепт оздоровлення: чайну ложку звичайного харчового желатину склад залити ввечері третиною склянки холодної води й залишити на ніч розбухати. Вранці долити гарячої води, заповнивши склянку, розмішати й випити. Можна додати ще ложечку меду. Після цього не їсти годину-півтори. Курс лікування триває два тижні, згодом потрібно зробити тиждень перерви і ще два тижні вживати такий розчин. Для профілактики можна приймати двічі-тричі на рік.

Суміш дуже добре впливає на волосся, шкіру та нігті, чудово допомагає тим, у кого болять суглоби. Перевірено на собі, ефект приголомшливий!

Підготувала Любов БАТІГ

Каталог видань України на 2016 рік

№	Індекс	Назва видання	Періодичність виходу	Ціна передплати газети
				на місяць	на три місяці	на півроку	на рік
1	68058	Абетка довголіття	1 раз на 2 міс	2 міс 1,67	4 міс 3,34	5,01	10,02