Шановні читачі

Запрошуємо вас пізнати ближче неймовірну за усіма вимірами і характеристиками країну планети – Китай.

Газета “Дивовижний Китай” розповість вам про неймовірні краєвиди, унікальні туристичні місця, легендарні постаті, давні легенди та традиції, різноманітні рекорди і вражаючу сучасність Китаю та його жителів.

Ми навіть гадки не мали про те, яким неймовірним є Китай. З кожним номером, який випускає у світ наша редакція, відчуваєш велич та повагу до працьовитих і талановитих жителів Піднебесної.

Газету “Дивовижний Китай” можна передплатити в усіх відділеннях “Укрпошти”. Індекс – 68934. Ціна – 1,93 грн. Газета виходить що два місяця.

Чеснота з примусу

Однією з традиційних чеснот у Китаї є повага до літніх людей, надто до батьків. Але з багатьох причин, зокрема й економічних, під впливом споживацького ставлення до життя молоді люди все частіше нехтують цим золотим правилом китайської моралі, особливо якщо батьки залишились у селі, а молодь облаштувалась у місті. Тож одна з компаній вирішила нагадати працівникам про те, що їхні батьки потребують допомоги. І йдеться зовсім не про виховні чи пропагандистські заходи, хоча й такі теж проводять.

Як повідомляє газета «Гуаньчжоу дейлі», компанія з надання послуг у салонах краси з метою «розвитку моральних цінностей серед співробітників» відраховує в обов’язковому порядку 10% від зарплати неодружених і 5% від зарплати одружених працівників на користь їхніх батьків. Про такі правила оплати повідомляють під час співбесіди. Тих, хто не погоджується на них, просто не беруть на роботу. Середня зарплата в цій компанії становить близько трьох тисяч юанів (470 доларів).

Окрім відрахувань на користь батьків, компанія також виплачує і компенсації: приблизно 100 юанів тим, хто працює перший рік, і близько 300 юанів тим, хто пропрацював три і більше років. Також для працівників проводять безкоштовні тренінги, де їм, крім іншого, викладають і основи сімейних цінностей.

Повагуй пошану до батьків у Піднебесній плекали впродовж сторіч. А 2013 року китайська влада навіть прийняла спеціальний закон, згідно з яким діти повинні неодмінно відвідувати своїх батьків.

 

Одна сім’я – дві дитини, або Чи настане бебі-бум у Китаї?

Влада Китаю відмовилась від політики «одна сім’я – одна дитина». Закон набув чинності 1 січня 2016 року. Проте аналітики вважають, що бебі-бум Піднебесній не загрожує.

Програма стримування народжуваності діяла в Китаї з 1979 року. Оголосили її після смерті Великого Мао, який, до речі, всіляко заохочував китаянок народжувати якомога більше дітлахів, бо країні були «потрібні робітники на поля і фабрики, а також солдати для армії». Тоді за два десятиліття населення Піднебесноїзросло на 260 млн осіб, а це майже у шість разів більше, аніж на теперішній час становить населення України. Тож цілком зрозуміло, чому влада країни із найбільшою кількістю жителів у світі розпочала програму струмування народжуваності.

Основні заходи цієї політики – заохочення пізніх шлюбів та пізніх пологів і проголошення девізу «одна подружня пара – одна дитина». У разі її порушення батькамзагрожували серйозні стягнення, аж до звільнення з державної служби і виключення з компартії. Порушники були змушені також сплатити своєрідний штраф, так званий «збір на обслуговування суспільства». Лише протягом 2012 року батьки з 24 провінцій (У Китаї всього 31 провінція), які наважились народити без дозволу держави другу дитину, сплатили до держскарбниці 20 млрд юанів (а це 3,2 млрд доларів). А за даними журналу Economist, з 1980 року китайська влада зібрала два трильйони юанів (315 млрд доларів) штрафів за порушення вимоги стосовно кількості дітей. Найбільший штраф – 7,5 млн юанів (1,2 млн доларів) –  сплатили кінорежисер Чжан Імоу і його дружина за те, що дозволили собі народити третю дитину. Розмір штрафів варіювався залежно від доходу сім’ї. Другу дитину автоматично позбавляли багатьох прав і пільг, зокрема права на вищу освіту.

Втім, закон стосувався не всіх жителів Піднебесної. Для народностей Китаю, чисельність яких не перевищує 100 000 осіб, обмеження народжуваності не існувало. А сім’ям, які живуть у селах, дозволяли мати двох дітей, якщо первістком була дівчинка або дитина-інвалід.

2013 року китайська влада дещо пом’якшила правило, дозволивши сім’ям мати двох дітей, якщо хтосьіз подружжя був одинаком у сім’ї. Тож фактично в останні роки закон поширювався лише на третину населення країни.

За даними китайського уряду, в результаті політики однієї дитини на сім’ю в країні з 1979 року не народилося приблизно 400 мільйонів малюків, а коефіцієнт народжуваності знизився з 5,8 народжень на одну жінку 1970 року до 1,7 народження 2013 року.

Втім, разом із безсумнівними плюсами політика обмеження народжуваності в Китаї має і очевидні недоліки. Перший і чи не найголовніший із них – це стрімке старіння населення, а отже, зменшення кількості людей працездатного віку. Згідно з прогнозом ООН, до 2050 року близько третини китайців будуть старшими за 60 років (2010-го цей показник становив лише 12%). А старіння суспільства впливає на темпи розвитку країни загалом і неабияк ускладнює роботу системи соціального захисту та забезпечення, знижує рівень життя. Адже пенсійними виплатами в КНР охоплена лише незначна частина населення, турбота про літніх батьків лягає в основному не на державу, а на дітей. У ситуації 4:2:1 (тобто четверо літніх людей, двоє працездатних осіб і одна дитина) китайцям не так легко виконувати обов’язок щодо батьків. Тож давня китайська приказка, яка радила «виростити дитину, щоб захистити себе в старості», неактуальна.

До того ж, згідно із статистикою, в країні збільшується кількість літніх людей, які втратили свою єдину дитину вже у зрілому віці й на додачу не мають пенсії. Щоправда, із 2008 року вони почали отримувати компенсаційні виплати. Але правозахисники наголошують, що ці виплати в декілька разів менші, ніж штрафи за народження другої дитини. Після цілого ряду апеляцій та звернень до влади розмір допомоги становить 340 юанів ($ 54) для городян і 170 юанів ($ 27) для сільських жителів.

Крім того, багато китайців практикують гендерні аборти. Часто вагітність зберігають лише у тому випадку, якщо очікують на хлопчика. Внаслідок цього зараз чоловіків у країні на 20 мільйонів більше, ніж жінок. А до 2020 року це число збільшиться ще на чотири мільйони.

Уряд Китаю очікує, що пом’якшення політики щодо народжуваності дозволить зберегти віковий баланс і дасть змогу протидіяти старінню населення. Втім, аналітики сумніваються, що у країні різко підвищиться рівень народжуваності. Адже 2014 року, коли дозвіл на народження другої дитини отримали батьки, які були одинаками в сім’ї, на світз’явилось лише на 470 тисяч більше діточок, аніж 2013 року, й це при тому, що скористатись таким правом могли 11 млн подружніх пар.

Демографи сподіваються усе ж на те, що пік народжуваності настане 2017 року. А китайські виробники дитячого харчування, одягу та іграшок розраховують на чималі прибутки.

Ірина БУГЕЛЬ