Пливуть по небу посивілі хмари,

Од вітру хилиться нескошена трава.

Додолу щедро сипле осінь чари –

З дерев барвисте листя обрива.

Зіщулилися верби понад ставом,

Не задивляються у воду на красу…

Лелеки відлетіли – сумно стало.

Ще осінь, а вже мрії про весну.

Ще осінь… Ще осіння днина

Вітання шле травнево-літнім грозам.

Ще осінь… Ще в саду калина

Стоїть незацілована морозом.

Ще осінь… Осені всміхаюсь,

Милуюсь ніжним хризантеми цвітом,

І якомога більше намагаюсь

Теплом зігрітись бабиного літа.

Ще осінь… Ще вона плаксиво

Свої читатиме уривки з мемуарів…

Велична осінь! А душі тужливо

В передчутті зими холодних чарів.

Лідія ГІЙ-ШИШКА