У холодну пору року зростає кількість хворих на отит – запалення середнього вуха, яке найчастіше виникає внаслідок респіраторних вірусних інфекцій. Про те, як уберегти свого малюка від ускладнень отиту та що робити, щоб запобігти цьому захворюванню, спілкуємося з кандидатом медичних наук, лікарем-педіатром вищої категорії, завідувачем відділення молодшого дитинства Ужгородської міської дитячої клінічної лікарні (Ужг МДКЛ), асистентом кафедри охорони материнства та дитинства факультету післядипломної освіти УжНУ, приватним педіатром Андріяною Янковською.

– Лікарю, що зазвичай провокує виникнення отиту і які найпоширеніші симптоми захворювання?

– Отит – це запалення середнього вуха (барабанної порожнини, в середині якої містяться звукові кісточки), – розповідає Андріяна Янковська. – Нормальна робота середнього вуха можлива лише тоді, коли тиск у барабанній порожнині дорівнює атмосферному. Лише за цих умов бувають адекватні коливання кісточок і барабанної перетинки. Належний рівень тиску існує завдяки особливому каналу – євстахієвій трубі, яка з’єднує глотку та барабанну порожнину. Під час ковтання труба відкривається, середнє вухо вентилюється, і тиск у ньому вирівнюється. Отит – це наслідок зміни тиску в барабанній порожнині.

Майже завжди ця недуга виникає як ускладнення запального процесу носоглотки, насамперед гострої респіраторно-вірусної інфекції, коли порушується прохідність євстахієвої труби. Отит виникає в дітей частіше, ніж у дорослих, оскільки малюки частіше хворіють на застудні та вірусні захворювання, більше плачуть і активно шморгають носом. Часто причиною отиту стають аденоїди, які стискають євстахієву трубу.

Симптоми захворювання зазвичай такі: підвищення температури, яку може супроводжувати загальна слабкість, нездужання, озноб. Рівень температури вказує на важкість процесу захворювання. Загальний стан завжди перебуває у прямій залежності від гарячки: порушується сон, апетит. Біль у вусі може бути відчутним або виявлятися спершу лише періодичними поколюваннями, відчуттям повноти й тиску у вусі. Через декілька годин від початку захворювання розвивається сильний біль, ніби у вусі стріляє, свердлить, пульсує, який часто віддає у відповідну половину голови. Біль періодично вщухає, особливо вдень, а потім, увечері, знову відновлюється з тією ж силою, позбавляючи хворого сну. Відчуття закладення, шум у вусі є обов’язковими симптомами отиту. Що стосується симптоматики в немовлят, то це різкий неспокій, плач, який посилюється під час смоктання, відмова від їжі, часті пробудження вночі, гарячка, при цьому можливі виділення з вуха.

– А які дітки найбільше схильні до цього захворювання?

– Найчастіше захворювання розвивається в немовлят. Чому? Бо через те, що вони постійно перебувають у горизонтальному положенні, в слухову трубку легко перетікає слиз. Щоб цього уникнути, годуйте дитину, тримаючи її в напіввертикальному положенні й, узагалі, частіше тримайте малюка у вертикальному положенні, особливо під час захворювання. Нежить малюка в разі ГРВЗ стає причиною частого зригування і навіть блювання – під час цього потрібно трохи нахиляти дитину, щоби уникнути потрапляння блювотних мас у носоглотку й порожнину середнього вуха.

У старших дітей запалення середнього вуха теж трапляється доволі часто. Цьому сприяють усі захворювання, в разі яких ускладнене носове дихання (гайморит, аденоїди, нежить), слабкий імунітет дитячого організму.

– Що мають робити мами, якщо запідозрили в малюка отит?

– Дитину якомога швидше повинен оглянути педіатр або лор. Це дасть змогу уникнути ускладнень, тобто запобігти іншим захворюванням. Гострого отиту можна ефективно позбутися за допомогою консервативного лікування – прийому антибіотиків упродовж п’яти-семи днів, паралельного лікування носоглотки, застосування вушних крапель. У разі будь-якого захворювання вух не можна лікуватися самостійно, а також самотужки намагатися усунути симптоми недуги, адже це може ускладнити його правильну діагностику.

Дуже важливо, щоб у дитини минув нежить: він є основною причиною виникнення дитячого отиту. Прості вушні краплі в лікуванні отиту допомогти не здатні. Вони можуть зняти біль завдяки тому, що містять знеболювальні засоби, насправді ж крапель, доволі ефективних для боротьби із захворюванням, поки що не існує. До того ж використання крапель може бути небезпечним, адже визначити, чи пошкоджена барабанна перетинка у вусі, може лише лікар. У разі її пошкодження краплі можуть потрапити в порожнину середнього вуха, вразити слуховий нерв, завдати шкоди слуховим кісточкам і, як наслідок, стати причиною погіршення слуху назавжди.

І пам’ятайте: запобігти недузі значно легше, ніж потім лікувати її. Частіше перевертайте дитину, в разі застуди очищуйте ніс і носоглотку малюка від слизу. Якщо у вашого чада виявили аденоїди, і воно часто хворіє на отит, їх краще видалити.

Після перенесеного отиту якийсь час не можна плавати, також потрібно стежити за тим, щоб у вухо не потрапляла вода. У холодну пору року обов’язково треба носити шапку.

У разі нежитю стежити, щоб дитина не сякалась обома ніздрями одночасно. Потрібно сякатися за чергою з кожної ніздрі, не дуже сильно, інакше гній із носоглотки перетече в слухову трубу. Не кладіть малюка відразу ж після годування на бік, потримайте його декілька хвилин у вертикальному положенні.

Якщо ви підозрюєте, що в дитини отит, у жодному разі не промивайте їй носа. Потрібно відсмоктувати слиз за допомогою груші, обережно, щоб слиз не перетік у слухову трубу й не виник крововилив у барабанну порожнину. Спеціальних способів профілактики отиту не існує. Треба проводити загальну профілактику ГРВІ, вакцинацію, годувати грудним молоком.

Якщо лікар перебуває далеко і немає змоги показати йому малюка, в разі виникнення симптомів гострого отиту в ніс потрібно закапати краплі, які сприяють звуженню судин. У вухо дитині можна ввести турунду (ватний валик), змочену борним спиртом. Угамувати біль можна парацетамолом, ібуфеном. І як би далеко не перебував від вас лікар, ви повинні викликати його в разі виникнення симптомів гострого отиту!

– А що порадите батькам, аби зміцнити дитячий імунітет?

• Кожна мама мріє оточити дитину високою стіною, яка захистила б її від інфекцій. Щоб побудувати таку “фортецю”, зміцнюйте захисну систему дитини всіма доступними засобами. Але не купуйте препаратів для зміцнення імунітету самостійно. Особливо це стосується дітей, які не досягли річного віку. Не поспішайте відмовлятися від грудного вигодовування. Імунітет дітей “штучників” набагато слабший. Загартовуйте малюка. Проводьте з дитиною більше часу на відкритому повітрі, привчайте малюка до рухливих ігор. Дотримуйтеся режиму дня. Одним із важливих чинників зміцнення імунітету є здорове харчування.

Легкі застуди зміцнюють дитячий організм! Тому діти навіть зобов’язані хворіти. Основне, щоб недовго і без ускладнень. І не забувайте про щеплення!

Зоряна ГРАБАР