Мабуть, усім відомо, що Китай лідирує за чисельністю населення у світі. На теперішній час у Піднебесній проживає 1 371 802 000 осіб. А от те, що Китай ще й міцно утримує лідерство за числом літніх людей, відомо не всім.

Соціологи прогнозують, що до кінця 2015 року в Китаї мешкатиме 221 млн людей похилого віку, а це понад 14% населення, а ще через 10 років – 487 млн ​​(!). Середня тривалість життя в Китаї тепер становить 75 років, а до 2030 р. (як прогнозує МОЗ КНР) досягне 80. Піднебесна вийшла на друге місце у світі й за кількістю супердовгожителів. Тих, кому вже за 100 років, у Китаї 50 000 осіб. Хоча ще 80 років тому, середня тривалість життя у Китаї не перевищувала 35 років. До порівняння: в Україні середня тривалість життя за даними 2013 року6 76,2 роки для жінок і 66,3 роки для чоловіків.

За даними тих же соціологів, тільки 7% стареньких живуть окремо, решта мешкають разом із дітьми. І йдеться, повірте, зовсім не про економічні вигоди чи негаразди. Просто літні люди в Китаї без перебільшення – привілейований клас. Повага до старших – основа традиційної китайської моралі. Адже ще Конфуцій навчав, що «коли юнаки перебувають удома, вони повинні шанувати батьків. Коли ж вони виходять з дому, вони повинні з повагою ставитись до старших».

А тому навіть у часи пік у китайському метро ви ніколи не почуєте нарікання на те, що саме в цей час стареньким «припекло» вирушити кудись у справах, на закупи чи на прогулянку. Від самого ранку на вулицях китайських міст ви можете побачити сотні літніх людей, які гуртом виконують дихальну гімнастику цигун, трохи молодші залюбки грають у бадмінтон. Дуже поширеним є біг підтюпцем спиною вперед. Китайці вважають, що таким чином розвивають координацію рухів. Дехто просто гуляє разом із домашніми улюбленцями, здебільшого це птахи, клітки з якими старенькі винесли на вулицю. Після сніданку бабусі з дідусями часто відводять до школи онуків чи поспішають на ринок. В обідню пору літніх людей на вулицях не так уже й багато, більшість прилягла подрімати, адже вважають, що пообідній сон дуже корисний.

У вечері на вулицях знову багато стареньких. Вони виконують вправи на спеціальних майданчиках, грають у пінг-понг. Китайські пенсіонери живуть за принципом «не можна зупиняти тигра, що біжить, бо він помре» і намагаються провадити активний спосіб життя й якомога більше рухатись.

У великих містах, у багатьох мікрорайонах, є спеціальні центри дозвілля для літніх людей. Членство в клубі коштує недорого, близько 30 юанів за півроку (близько п’яти доларів). Заплативши внесок, можна вільно бувати в клубі, виконувати гімнастичні вправи під керівництвом тренера, грати в пінг-понг і відвідувати різні групи за інтересами. Тут читають різні освітні лекції та проводять семінари, за бажання можна опановувати іноземну мову.

У містах є танцмайданчики для літніх людей. І повірте, охочих «повальсувати» перед сном не бракує.

Останнім часом значно зросла кількість тих, хто, вийшовши на пенсію, вирішив влаштувати особисте життя. У День закоханих в кафе тепер можна побачити чимало літніх пар, які не соромляться виявляти свої почуття. У Китаї проводять спеціальні конкурси краси літніх людей, в яких можуть брати участь всі охочі, віком від 55 років.

Звичайно ж, якість життя сільських та міських пенсіонерів усе ще значно відрізняється, але є речі однакові незалежно від того, де живуть літні люди. Старенькі завжди сидять на найпочеснішому місці за столом і у будень, і у свято, про них піклуються з любов’ю та повагою. Недарма згідно з опитуванням 90% літніх людей вважають, що після виходу на пенсію вони почали жити значно краще, ніж у молодості.

До речі, традиційні норми моралі закріплені в Китаї законодавчо. Згідно з тамтешніми законами дорослі та працездатні діти зобов’язані піклуватися (морально і матеріально) про престарілих та непрацездатних батьків. Нещодавно внесли правки до закону про захист прав та інтересів літніх людей, в одній зі статей якого дітей зобов’язали частіше відвідувати літніх батьків, котрі живуть окремо.

Не забуває держава і про самотніх стареньких. Китайські інженери за активної державної підтримки створили робота, який може доглядати за самотніми людьми похилого віку. «Електронна доглядальниця» заввишки півтора метра здатна подати їжу та ліки, попередити про залишені відкриті крани або газові конфорки, а також поспівати разом із господарями на дозвіллі чи зіграти у шахи.

Не останню роль відіграє і харчування. У Китаї низький відсоток серцево-судинних захворювань та хвороб печінки. Китайці продуктів зазвичай не смажать, а варять, багато страв готують на пару, зберігаючи їх соковитість і корисні властивості, а також їдять багато свіжих овочів та фруктів. М’ясо і рибу вживають свіжими (не заморожуючи на потім). Їжі не готують про запас, а тому й не розігрівають по декілька разів. Поміж літніх людей ті, хто має надлишкову вагу, – рідкість.

А ще на території Китаю є місцина, визнана в усьому світі територією довголіття. Це повіт Бама в Гуансі-Чжуанському автономному районі. На кожні сто тисяч осіб, що тут проживають, припадає 36 довгожителів у віці від ста і більше років, що перевищує середній світовий показник уп’ятеро. А село Бапань узагалі побило всі можливі й неможливі рекорди з тривалості життя. Із 510 селян семеро вже давно відзначили свій сторічний ювілей. А це у 200 разів більше, ніж середньосвітовий показник.

До того ж більшість довгожителів цього повіту абсолютно не знайомі зі звичними старечими недугами. До речі, немісцеві старенькі, які приїжджають у Баму і живуть там якийсь час, теж позбуваються багатьох недуг.

За останні десять років китайські та закордонні вчені провели низку досліджень цього феномену і з’ясували, що таємниця криється у стані довкілля, зокрема в унікальному складі повітря, яке містить величезну кількість негативно заряджених іонів, що сприятливо впливають на організм людини, усувають вільні радикали і захищають від різних хронічних хвороб і від раку. Нормальний вміст негативно заряджених іонів у кубічному сантиметрі становить від тисячі до двох, натомість у Бамі він становить від п’яти до двадцяти тисяч.

Звісну, не останню роль відграє й харчування. Жителі Бами їдять двічі на день – вранці та ввечері. Основне меню становлять каші з рису, ячменю і пшеничного борошна. Однією з повсякденних страв є так званий суп довголіття, заправлений олією з насіння конопель, яка росте в горах. Вживають в їжу гарбуз, кукурудзу, боби, картоплю, злаки, бамбукові паростки. А ще у повіті Бама вважають, що довгожителі приносять у дім щастя і благодать для всіх членів родини. Допомагати їм – почесний обов’язок кожного. А таке ставлення близьких також дуже важливе для морального й фізичного здоров’я стареньких, які відчувають себе не тягарем для рідних, а потрібними та важливими.  Більшість довгожителів й далі працюють у полі чи виконують посильну роботу в домі.

Останніми роками Бама завоювали велику популярність у туристів. І на останок про ще одну важливу складову рецепта довголіття від китайців. Тривалість життя, на їхню думку, залежить не стільки від фізичної активності та правильного харчування, скільки від ваших доброчесності та мудрості, гармонійного сімейного життя, синівської шанобливості та готовності осягнути нове та незвідане.